Івангород
| Місто | |
|---|---|
Івангород рос. Ивангород (24 листопада 1944) | |
| Координати 59°22′30″ пн. ш. 28°12′19″ сх. д.H G O | |
| Країна | Росія |
| Регіон | Ленінградська область |
| Муніципальний район | Кінгісеппський |
| Міське поселення | Івангородське |
| [[Глава МО]] | Корнєєв Михайло Борисович (з 23.09.2014) |
| Дата заснування | 1492 |
| Попередні назви | Яанілінн (1920 — 1940) |
| Місто з | 1954 |
| Площа | 7,7 км² |
| Висота центру | 32 м |
| Клімат | помірний |
| Населення | 9552 особи (2024) |
| Густота населення | 1356 осіб/км² |
| Національний склад | російські, інгерманландці, естонці, іжори водь |
| Катойконім | івангородець, івангородка, івангородці |
| Міста-побратими | Читтанова, Нарва, Карлскуга |
| Часовий пояс | UTC+3 |
| Телефонний код | 81375 |
| Поштовий індекс | 188490, 188 491 |
| Код ЗКАТУ | 41421 |
| GeoNames | 555624 |
| Офіційний сайт | ivangorod.ru |
![]() | |
| | |
Іванго́род (рос. Ивангород, ест. Jaanilinn, фін. Iivananlinna, водськ. Jaanilidna) — місто (з 1954) обласного підпорядкування на північному заході Росії, у Ленінградській області.
Населення — 9,5 тис. осіб (2024), площа — 7,7 км².[1]
Місто розташовано на правому (східному) березі річки Нарви (навпроти естонського міста Нарва), за 159 км на захід від Санкт-Петербурга.
До 1945 року місто входило до складу Естонії і носило назву Jaanilinn.
Івангород був заснований в 1492 році московським князем Іваном III Васильовичем як фортеця і названий на його честь. В німецьких документах кінця XV століття був відомий як «контр-Нарва». Івангородська фортеця з потужними кам'яними стінами і десятьма вежами — перша московська оборонна споруда прямокутного плану (1492–1610).
В XVI ст. Івангород неодноразово піддавався нападам зі сторони німців, шведів і поляків. В 1581–1590 (після Лівонської війни) і в 1612–1704 (в результаті невиконання Московським царством умов Виборзького трактату та відповідно до умов Столбовського миру) перебував під владою шведів.
В 1704 році місто було захоплене військами Московського царства в ході Великої Північної війни. Після закінчення Північної війни військове значення Івангородської фортеці поступово зійшло нанівець, а місто втратило статус самостійного населеного пункту і стало вважатися форштадтом (передмістям) Нарви.
У 1920 році відповідно до умов Тартуського мирного договору Івангород перейшов Естонії. Після окупації Естонії Радянським Союзом у 1940 році місто залишалось в межах адміністративних кордонів новоствореної Естонської РСР.
З 1941 по 1944 рік Івангород був окупований нацистською Німеччиною і підпорядкований адміністрації рейхскомісаріату Остланд.
24 листопада 1944 року було встановлено кордон між Естонською РСР та РРФСР по річці Нарві, в результаті чого Івангород і Нарва опинилися в різних республіках. Це стало приводом для відновлення Івангорода в статусі самостійного населеного пункту.
| 1947 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2008 | 2010 | 2020 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1838 | 14432 | 11620 | 10706 | 11833 | 11206 | 10922 | 9854 | 9486 |
- Церква Святої Трійці
- Успенська церква
- Залізничний вокзал
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івангород
- Івангород. Офіційний сайт [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- @SV_Articles Фортеця з видом на Естонію (стаття в «Санкт-Петербурзьких відомостях») [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Івангород в енциклопедії «Моє місто» [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
