Топачевський Андрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Топачевський
AndriiTopachevskyy.jpg
Ім'я при народженні Андрій Олександрович Топачевський
Народився 22 лютого 1939(1939-02-22) (80 років)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність письменник, кінодраматург
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Топачевський Андрій Олександрович — український письменник, кінодраматург.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1939 р. у родині науковців (батьки: Олександр Вікторович Топачевський та Марія Флоріанівна Макаревич). Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1961).

Працював на Сахаліні кореспондентом газети «Утро Родины» (1961-63); на Закарпатті кореспондентом газети «Колгоспне життя» (1963-64).

Від 1964 — у Києві: завідуючий відділу газети «Комсомольское знамя» (1964-71); редактор сценарного відділу української студії хронікально-документальних фільмів та сценарного відділу київської кіностудії науково-популярних фільмів (1971-73); член сценарної колегії Державного комітету кінематографії (Держкіно) УРСР (1973-88); начальник відділу формування фільмофонду Міністерства культури і мистецтв України (1993-98), де опікувався збереженням спадщини українського кіно.

Член творчих спілок: Національної спілки письменників України (НСПУ), Національної спілки кінематографістів України (НСКінУ), Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Коло творчих зацікавлень Андрія Топачевського — природне довкілля, біблеїстика, народознавство, історія наукової думки.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Один із засновників в Україні природоохоронного руху в літературі та кіно, послідовно досліджує стосунки людини і природи як єдиний соціально-природний процес. У 1971-92 за сценаріями Андрія Топачевського створені документальні та науково-просвітницькі фільми.

Автор сценаріїв, науково-художніх книг, оповідань, екологічних та культорологічних нарисів (1980-97) у часописах «Київ», «Дніпро», «Вітчизна», «Барвінок». Автор публіцистичних статей у газетах «Дзеркало тижня», «День», «Літературна Україна» (1999-2015). Твори перекладалися російською, білоруською, польською, англійською, болгарською мовами.

Книги[ред. | ред. код]

  • Симфонія життя. К., 1982; М., 1986
  • Яблуко у річці. Казки. К., 1983
  • Майстерня Флори. К., 1988
  • Барви землі. К., 1990 (співавтор: Борис Володимирович Заверуха)
  • Літопис білого латаття. К. 1991
  • З Божого саду. Новели з біблійної ботаніки //Київ, 1997 № 5-10
  • З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі. К., 2014, «Веселка».
  • З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі. 2-ге вид., розшир. та доповн. К., 2016, «Веселка»

Редактор фільмів[ред. | ред. код]

Сценарії фільмів[ред. | ред. код]

  • «Олександр Копиленко» (1972, «Укркінохроніка»)
  • «До чистої криниці» (1975, «Укркінохроніка»)
  • «Ті, що живуть поруч» (1978, «Київнаукфільм»)
  • «Посміхніться вовку» (1978, «Укркінохроніка»)
  • «Чи повернеться чорний лелека» (1979, «Укркінохроніка»)
  • «У співавторстві з природою» (1980, «Київнаукфільм»)
  • «Коріння трави» (1981, «Київнаукфільм»)
  • «Іду до тебе, птах» (1982, «Київнаукфільм»)
  • «Страницы Красной Книги» (1983, «Беларусьфильм»)
  • «Трава у дома» (1984, «Беларусьфильм»)
  • «З любов'ю до Природи» (1985, «Укркінохроніка»)
  • «Майстерня Флори» (1985, «Київнаукфільм»)
  • «Згуба» (1988, «Укркінохроніка»)
  • «Акварелі Волошина» (1988, «Київнаукфільм»)
  • «Зоряний час Либеді» (1990, «Укркінохроніка»)
  • «Примирися в дусі» (1991, «Укркінохроніка»)
  • «Гори мої високії» (1992, «Укркінохроніка»)

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • 1978 — Диплом міжнародного кінофестивалю ЕКО-78, Брно, Чехія, за фільм «Ті, що живуть поруч»
  • 1978 — Диплом VI республіканського кінофестивалю дитячих та юнацьких фільмів, Кіровоград за фільм «Посміхніться вовку»
  • 1981 — Спеціальний приз журі на Всесоюзному кінофестивалі екологічних фільмів, Вороніж
  • 1987 — 1-а премія Українського товариства охорони природи за книгу «Симфонія життя»
  • 1988 — Премія Міжнародної спілки охорони природи (МСОП) за книгу «Симфонія життя»
  • 1988 — Літературна премія «Благовіст» за твір «З Божого Саду» (частина 1. «Таємниці біблійних рослин»)
  • 2001 — Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка за твір «З Божого Саду»
  • 2014 — Медаль НСПУ «Почесна відзнака»
  • 2015 — Щорічна премія Президента України «Українська книжка року» за книгу «З Божого саду. Рослини і тварини у Святому письмі» [1]
  • 2017 — Літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки за книгу «З Божого саду. Рослини і тварини у Святому письмі», 2-ге доповнене видання 2016р.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. Довідник. К., 1985. — С.157.
  • Іван Білик. Андрію Топачевському — 60. // Літературна Україна, 25 лютого 1999.
  • Письменники України. Бібліографічний довідник. К., 2012.

Посилання[ред. | ред. код]