Українська студія хронікально-документальних фільмів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська студія хронікально-документальних фільмів (Київська студія хронікально-документальних фільмів, «Укркінохроніка») — студія хронікально-документальних фільмів, створена у 1931 році у Харкові на базі Товариства друзів радянського кіно, з 1939 року міститься у Києві.

Випускала документальні фільми та кіножурнали: «Радянська Україна», «Молодь України», «Піонерія», «Україна спортивна», «Україна сьогодні». Під час Другої світової війни були створені фронтові кіногрупи, до яких входили кінооператори студії Борис Вакар, Валентин Орлянкін, Олександр Ковальчук, Михайло Пойченко, Ізраїль Гольдштейн та інші.

Серед кінодокументалістів, які працювали на студії:

Директорами студії були Григорій Радченко, Віктор Деркач, Микола Козін, Іван Лимар, Андрій Крижановський, Костянтин Шамін, Наталя Шевчук, Аліна Хорошилова

Друге життя отримала стара кінохроніка в документальних серіаліах «Хроніка надій та ілюзій», здійснених на студії «Телекон»[1].

Фільми та сюжети зняті на Укркінохроніці на сьогодення зберігаються в фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С.Пшеничного.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт «Української студії хронікально-документальних фільмів» http://www.kinochronika.kiev.ua