Травесті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Травесті (фр. travestie, від італ. travestire — перевдягатися) — акторське амплуа. Актор або акторка, що перевдягається, для того, щоб грати іншу стать.

Чоловіки-травесті спрадавна грали жінок, актриси-травесті — хлопчиків.

До травесті відносяться: у драматичному театрі ролі дівчат, яким по ходу дії доводиться видавати себе за чоловіків, перевдягатися в чоловіче плаття (наприклад, Беатріче в комедії К. Гольдоні «Слуга двох панів»; Габріель у водевілі Ф. А. Коні «Дівчина-гусар»), і ролі дітей і підлітків, що виконуються дорослими актрисами (наприклад, Герда і Кай в п'єсі-казці Є. Л. Шварца «Снігова королева»); у опері партії хлопців, що виконуються жінками (мецо-сопрано, контральто) (наприклад, Зібель — «Фауст» Ш. Гуно, Лель — «Снігуронька» Н. А. Римського-Корсакова). У балеті одним із всесвітньо відомих травесті-шоу є «Чоловічий балет Валерія Михайловського», де всі жіночі партії виконують чоловіки.

Наразі під травесті-шоу мають на увазі акторів, перевдягнутих у протилежну стать, що виконують естрадні номери, пародії та показують клоунаду.

Першими штатними клубними травесті-артистами в Україні стали резиденти та арт-менеджери заснованого восени 1999 р. гей-клубу "Клiтка" Дiва Алзіра (Ігор Бондаренко), Мадам Лейла (згодом перейшов у 2001 р. у "М-клуб", помер у 2003 р. у Черкасах), а також продюсованi ним Мадам Птиця (Сергій Мангасарян), Діва Беллінда, Тьотя Шер (Микита Черняєв), та Мерлін, або Діва Монро.[1] Також у 2001-2002 рр. прославилися резиденти клубу "Совок" Андрелла Гебельс (Андрій Корнієвський), Дана Нешнал (Богдан Корнієнко), Роксана Ксовьє та Наталi Террор.

Перший відомий приклад в Україні естрадного, а не клубного травесті-артиста: Вєрка Сердючка.

Весною 2001 р. відбулося створення першого і єдиного професійного колективу травесті-артистiв «Фабрика Зірок». Колектив представив свою першу програму «Жінками не народжуються — жінками стають». До «Фабрики» увiйшли Мерлін (Олександр Федяєв), Єва Желанная (Сергій Мангасарян), Айседора Вулкан (Сергій Бакликов) та Джозефіна Аборт (Сергій Королевський). Проект «Фабрика Зірок» був названий найкращим у номінації «Суботній вечір у Голлівуді» і виступив більш ніж в 50 клубах країни. У 2002 р. травесті-група «Фабрика звёзд» була перейменована в травесті-шоу «Фабрика грёз» (на зразок однойменного московського шоу). Після того, як з групи вибули Айседора Вулкан (Сергій Бакликов) та Джозефiна Аборт, новими учасниками колективу з грудня 2002 р. були травесті-артисти Прісцілла Готьє (Вячеслав Величаєв) та Роксана Ксовьє, або Роксі Карамель (Роман Шевченко, у 2000–2010 рр. — резидент гей-клубу «Совок»). Але у 2004 р. колектив розпався.

У сер. 2000-их рр. прославився артист Белла Огурцова (Мотрич Володимир Петрович), вiдомий радіоведучий та телеведучий, шоумен, співак та травесті-артист. Спочатку виступав у клубах «Клетка», «М-Клуб», «Андрогин»; 3 2006 р. — резидент гей-клубу «Помада». Крім виступів у клубах, Белла також захопилася музикою та на початку 2006 року записала свій перший сольний альбом «Однажды».

Починаючи з 16 вересня 2006 року, Белла затруднений ведучим ранкового шоу «Зарядка» на радiо Люкс-ФМ. Його арт-директором став генеральный продюсер продакшн-телестудии «Диалог» Армен Мартиросян.

У 2008 р. видав 4 сингла у збiрнику «Хіти радiо Люкс». Про свою творчість Белла заявив проекту «Дуся» наступне: «Я, Фрида, Монро, Дана — мы работаем в разных сферах. Все, кроме меня, просто эксплуатируют женский образ на сцене, это люди, у которых нет своего творчества. Они открывают рот под чужие фонограммы, изображая из себя каких-то артистов. Я не могу сказать, что это двойники, но это где-то из этой области. У меня немного другая сфера, другая специфика. Я пою! Я делаю совершенно другие вещи, потому сказать, что эти (люди) моя конкуренция, нельзя». [2]

20 вересня 2011 року Белла Огурцова був прийнятий, як ведучий, на роботу на «Російське радiо», та з того часу веде вечірню програму «Ё-шоу».[3]

Достатньо знаменитим став також травесті-артист Айседора Вулкан (Бакликов Сергiй Михайлович), відома українська зірка вечірок та світських раутів. У грудні 2012 р. закінчив Київський інститут музики імені Р. М. Глієра, захистивши магістерську дисертацію, з червоним дипломом. Присвоєно кваліфікації: соліст-вокаліст (вокальний ансамбль), соліст-вокаліст (соліст естради), викладач вокалу. З 2001 по 2003 рр. працював у розважальному комплексі "Голівуд". Була спільна робота з Дмитром і Оленою Коляденко і їхнім балетом "Арт-класик", далі робота в шоу з артистом Діва Монро "Фабрика зірок". З 2003 по 2007 рр. наступним етапом його роботи був нічний клуб "Андрогін" - артист, арт-директор. У 2005 р.- був резидентом клубу "Совок", відкривав нічний клуб "Кібер" (адміністратором був продюсер Ігор Кириленко, більш вiдомий серед ЛГБТ як травесті-артист Тьотя Iрен).

У 2007-2011 рр. - працював у клубах "Помада" (як арт-директор), "Ендібар". Арт-директором останнього клубу з 2010 року був Гнатенко Костянтин Володимирович, який деякий час займався продюсуванням Айседори. У 2011-2012 рр. - артист клубу "Президент". Наприкінці 2012 р. Айседора мав гастролі в Сочі, які обернулися запрошенням на постійну роботу до тамтешнього кабаре "Маяк". З березня 2013 р. живе у Сочі постійно.

У 2007 р. зважився на камінг-аут. [4]

На початку 2014 р. про артиста Бакликова, як видатного представника ЛГБТ в м. Сочi, артиста сочинського кабаре "Маяк", який співає як Вітні Г'юстон, згадала американська кореспондентка Лаура Міллс в репортажi "Amid Putin's Crackdown, Sochi Gay Scene Thrives" (Серед путінських суворих заходів, сочинська гей-сцена процвітає"). Бакликов заявив, що не хоче бути втягнутим у сучасний російський рух ЛГБТ, тому що у нього нема сильного лідера [5] Розмовляючи з кореспондентом Катею Казбек, Бакликов заявив, що не бачить сенсу у гей-парадах [6]

З початку двотисячних рр. великою популярністю користуються травесті-артисти, що не приховують свою гомосексуальну орієнтацію, та виступають з яскравими шоу-програмами у столичних гей-клубах: Фріда Бакс (Брох Ростислав Львович з м. Теплик, резидент клубу «Совок», з 2006 р. — клубу «Помада»), Діва Монро (Олександр Федяєв з м. Феодосiя, клуб «Клітка», 1998–1999 рр., клуб «Андрогін», тепер клуб «Арена»), Дана Національ (Богдан Корнієнко), Белла Огурцова (Мотрич Володимир Петрович з м. Черкаси, клуби «Клітка», «М-Клуб», «Андрогін», з 2006 р. — «Помада»), Андрелла (Андрій Корнієвський), Урсула (Артем Семенов), Норма Посполита (журналіст Тарлецький Едуард Зіновійович, до 2011 р. користувався псевдонімом Мадам Жу-Жу), Єва Желанная (дизайнер Сергiй Мангасарян з с. Ковшаровка поблизу Харкова, клуб «Арена»), Капіталіна Залізна (Андрій Капчук, арт-директор гей-клубу "Драйв") з Харкова, Жанна Симеїз або Жанна Хасанiвна (Денис Дорошенко з Харкова, арт-директор тамтешнього гей-клубу "Джем"), Артеміда Стар (Артем Романовський) з Харкова, Аврора Заря (Артем Темпалов) з Запоріжжя, Майдана Вогняна (Костянтин Харламов) з Донецька, Малiка (Антон Агафонов) з Житомира, Дiна Лав (Дмитро Черников) з Луганська, Дiта Каприз (Михайло Павлюк) з Львова, Тьотя Шер (Микита Черняєв), Шантi (Юрiй Коваленко), Селена (Олексiй Громов), Марлен Шкандаль (Олександр Данілін) з Харкова, Діва Кристал (Сергій Мельник) з Харкова, Лола Феррарі (Олександр Демидов) з м. Березань, Тьотя Ірен (Ігор Кириленко, арт-директор гей-клубу «М-Клуб» та гей-клубу «Кiбер»), Прісцілла Готьє (Вячеслав Величаєв), Роксі Карамель (Роман Шевченко, у 2000–2005 рр. — резидент гей-клубу «Совок», з 2005 р. — клубу «Андрогiн»), Номі Мелоун або Номі Чечетов (Володимир Горецький, резидент клубу «Клітка», з 2003 р. — арт-директор клубу «Андрогін»), Джина Смайл (Євген Сауляк) з Одеси, Діта Бомбоні (Едуард Белiнських) з Сімферополя, Патріція Кактус (Геннадій Зайцев) з Харкова, Гуппі Дринк (Владислав Шаст), Ванесса Пушистая (Iван Грищенко) з Харкова, Лола Панкратова (Володимир Мірошниченко) з Харкова, Лагуна Вiста (Олександр Толмачов) з Луганська, Моніка Данс (Максим Фетисов) з Дніпропетровська, Таміла (Євген Петров) з Кривого Рогу, Ніка (Микола Бабич) з Дніпропетровська, Лоліта Амбер (Руслан Лучков) з Херсону, Дебора Найт (Сергій Шиляк), Крістіна Гранд, Соня Мармеладова, Лара Кошерна, Маряша Персик, Ліза Кокс, Рафаелка Солодка, Габріела Версаль, Нана Річі.

Продюсерами, як правило, спочатку виступали власники або адмiнiстратори гей-клубiв: Олександр Толстов (клуб «Совок», убитий в 2014 р.), Володимир Зварич, Iгор Бондаренко, Олександр Кармазин, Олександр Фесенко, Олександр Лисоконь (клуб "Тема" в м. Одеса, загинув у 2014 р.), Валерiй Погонський (клуб «Помада»), Олександр Димов (клуб «Ендiбар»), Артем Лавський (справжнє прiзвище Костюченко, клуб "Рай", Симеїз).

Окремi адмiнiстратори гей-клубiв також проявляли себе, як травесті-артисти, зокрема: Дiва Алзiра (Iгор Бондаренко, помер у 2008 р.), Тьотя Iрен (Iгор Кириленко), Жанна Симеїз або Жанна Хасанiвна (Денис Дорошенко з Харкова, арт-директор тамтешнього гей-клубу "Джем").

Торкаючись проблем гастролей, травесті-артист Тьотя Шер (Микита Черняєв) зауважив: "Был такой случай: заказчик пожелал, чтобы я разделась догола. Я согласилась, но заломила приличную сумму... Что интересно, наше шоу нравится и женщинам, и мужчинам. После его окончания все гости буквально засыпают нас пикантными предложениями: женщины хотят ощутить что-то новенькое, ну а мужчины нетрадиционной ориентации - удовлетворить естественные для них сексуальные потребности. Иногда мы соглашаемся". .[7]

Даючи характеристику артистам свого амплуа, травесті-артист Толетта (Анатолiй Євдокимов) зазначив: "Почему актеры-травести, трансвеститы, актеры бурлеска часто так несчастны? У артистов, которые работают по гей-клубам, потребляют наркотики и определенного вида любовь, очень сложная жизнь, часто безденежная. Я же сознательно и целеустремленно вырвался на уровень эстрадной звезды, потому что сразу решил, что хочу театральное шоу, а не только выступление по борделям. У меня было много друзей среди лучших представителей жанра травести. Многих, увы, уже нет на этом свете. Потому что если выступаешь только по клубам, не имеешь выход на корпоративы, большую сцену — это навязывает губительный образ жизни". .[8]

Артист Фаiна Сос (Сергей Петров) сказав: "Легче сыграть божество, чем женщину. Дело не так, как ты можешь выглядеть. Чулки, юбки, накладные ресницы, всё это бутафория. В момент выступления я должна дать возможность людям поверить, что такие женщины существуют. Хотя редкость".

В свою чергу, Лора Колли (Сергей Зарубин) зазначив: "Нормальный человек не пойдет в женском платье на экран говорить, что "я такая, я сякая". Травести-шоу - вещь не для всех. У меня это работа. Все время спрашивают: вот вы - вы, наверное, так свыклись с этим образом... Какая дурость! Я отыграл - все, дальше я Сергей Зарубин. А они вытаскивают на экран людей, не больных, но у которых сдвинуты мозги. Есть в травести-шоу нормальные мужики, которые просто работают в этом жанре. Есть трансвеститы, которые без женского не могут жить, это их самовыражение. А я не скрываю, что Лора - это маска, а за маской я сам".

Починаючи з 1990-их рр., артист та шоумен Гнатенко Костянтин Володимирович займався продюсуванням таких травесті-артистiв, як Айседора Вулкан, Жанна Симеїз, Аврора Заріа, Лола Феррарі, Кристина Гранд, Моніка Данс, Номі Мелоун, Роксі Карамель, Тьотя Шер (Королева хабала), Тьотя Ірен, Ева Желанная, Марлен Шкандаль, Соня Мармеладова, Лара Кошерна, Маряша Персик, Дебора Найт, Ліза Кокс, Рафаелка Солодка, Габриела Версаль, Нана Річі, Артеміда Стар. Щоправда, частина травесті-артистів згодом перейшла під опіку продюсерського агентства «Art-Zamana», яке з смертю його засновника та директора Ігоря Бондаренка у 2008 р. очолив продюсер Ігор Алмазов.

Говорячи про стосунки з Гнатенком, травесті-артист Тьотя Шер (Микита Черняєв) визнав: "Костю Гнатенко, нашего большого поклонника, которого мы все очень уважаем и любим, по-дружески называем Гнатенчиха... С Костей Гнатенко у нас была любовь, так сказать, с первого взгляда. Когда он подбирал ребят для своего турне, то из всех претенденток-"трансов" выбрал меня. Я поразила его натуральностью образа". Сам Гнатенко неодноразово зізнавався, що з юних років мріяв бути травесті-дівою.

21 червня 2009 року за участю Гнатенка, як журі, у м. Одеса пройшов фінал конкурсу «Міс травесті-діва України 2009», переможцем якого став артист Марлен Шкандаль. Також альтернативний конкурс «Міс травесті України 2009» пройшов у клубi «Андрогін» (директор та продюсер конкурсу - Олександр Кармазiн) 7 серпня 2009 року, переможцем став артист Лола Феррарі (Олександр Демидов з м. Березань). Перший конкурс травесті-артистiв СНД "Miss Travesti International 2009" також пройшов у м. Одеса 20 грудня 2009 року, переможцем став гей Стелла Дiва Фокс (Денис Савченко) з м. Санкт-Петербург.

Новий великий конкурс травесті-артистiв «Мiss Diva» пройшов 17-18 травня 2013 року в клубi «Помада», ведучим та органiзатором виступив Роксі Карамель; перемогли артисти Маша Ханська (Вадим Вольнов) та Помпея Мамайська (Микита Романов), учасники травесті-дуету "Баккара" ("Drag Queen Duo Baccara") з Кривого Рогу.[9] Конкурс «Мiss Diva», метою якого є підтримка і відкриття молодих українських артистів жанру травесті, з 2013 р. проводиться щороку в столичних гей-клубах. У 2014 р. його переможцем став продюсований Гнатенком артист Гризольда Шторм з Одеси, а у 2015 р. — столичний артист Дiва Алекса.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Театральная энциклопедия. — М., 1961. — Т. 1. — С. 734–735.


Театр Це незавершена стаття про театр.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.