Травесті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Травесті (фр. travestie, від італ. travestire — перевдягатися) — акторське амплуа. Актор або акторка, що перевдягається, для того, щоб грати іншу стать.

Чоловіки-травесті спрадавна грали жінок, актриси-травесті — хлопчиків.

До травесті відносяться: у драматичному театрі ролі дівчат, яким по ходу дії доводиться видавати себе за чоловіків, перевдягатися в чоловіче плаття (наприклад, Беатріче в комедії К. Гольдоні «Слуга двох панів»; Габріель у водевілі Ф. А. Коні «Дівчина-гусар»), і ролі дітей і підлітків, що виконуються дорослими актрисами (наприклад, Герда і Кай в п'єсі-казці Є. Л. Шварца «Снігова королева»); у опері партії хлопців, що виконуються жінками (мецо-сопрано, контральто) (наприклад, Зібель — «Фауст» Ш. Гуно, Лель — «Снігуронька» Н. А. Римського-Корсакова). У балеті одним із всесвітньо відомих травесті-шоу є «Чоловічий балет Валерія Михайловського», де всі жіночі партії виконують чоловіки.

Наразі під травесті-шоу мають на увазі акторів, перевдягнутих у протилежну стать, що виконують естрадні номери, пародії та показують клоунаду.

Відомий приклад в Україні: Вєрка Сердючка.

Весною 2001 р. вiдбулося створення першого і єдиного професійного колективу травесті-артистiв "Фабрика Зірок". Колектив представив свою першу програму "Жінками не народжуються - жінками стають". До "Фабрики" увiйшли Мерилін (Андрiй Шимко), Єва Желанная (Сергiй Мангасарян), Айседора Вулкан (Сергiй Людкевич) та Джозефіна. Проект "Фабрика Зірок" був названий кращим в номінації "Суботній вечір у Голлівуді" і виступив більш ніж в 50 клубах країни

З 1990-их рр. великою популярнiстю користуються травесті-артисти, що не приховують свою гомосексуальну орієнтацію, та виступають з яскравими шоу-програмами у столичних гей-клубах: Фріда Бакс (Брох Ростислав Львович з м. Теплик, резидент клубу „Совок“, згодом клубу „Помада“), Діва Монро (Андрiй Шимко з м. Феодосiя, клуб „Клітка“, 1998–1999 рр., клуб "Андрогин", тепер клуб «Арена»), Дана Національ (Богдан Корнієнко), Белла Огурцова (Володимир Мотрич, клуби «Клетка», «М-Клуб», «Андрогин»), Андрелла (Андрій Корнієвський), Урсула (Артем Семенов), Айседора Вулкан (Сергiй Людкевич), Жанна Симеїз (Юрiй Чудовський), Норма Посполита (журналiст Тарлецький Едуард Зiновiйович, до 2011 р. користувався псевдонiмом Мадам Жу-Жу), Ева Желанная (дизайнер Сергiй Мангасарян з с. Ковшаровка поблизу Харкова, клуб «Арена»), Артеміда Стар (Артем Романовський), Майдана Вогняна (Костянтин Харламов з Донецька), Аврора Заря (Артем Темпалов), Малiка (Антон Агафонов), Дiна Лав (Дмитро Черников), Дiта Каприз (Михайло Павлюк), Шантi (Юрiй Коваленко), Селена (Олексiй Громов), та ряд iнших.

Починаючи з 1990-их рр., артист та шоумен Гнатенко Костянтин Володимирович займався продюсуванням таких травесті-артистiв, як Айседора Вулкан, Жанна Симеїз, Норма Посполита (до 2011 р. Мадам Жу-Жу), Аврора Заріа, Лола Феррарі, Кристина Гранд, Моніка Данс, Номі Мелоун, Роксі Карамель, Тьотя Шер (Королева хабала), Тьотя Ірен, Ева Желанная, Марлен Шкандаль, Соня Мармеладова, Лара Кошерна, Маряша Персик, Дебора Найт, Ліза Кокс, Рафаелка Солодка, Габриела Версаль, Нана Річі, Артеміда Стар. Щоправда, частина травесті-артистів згодом перейшла під опіку продюсерського агентства «Art-Zamana», яке з смертю його засновника та директора Ігоря Бондаренка у 2008 р. очолив продюсер Ігор Алмазов.

Література[ред.ред. код]

  • Театральная энциклопедия. — М., 1961. — Т. 1. — С. 734–735.


Театр Це незавершена стаття про театр.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.