Трейсі Макгрейді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Трейсі Ламар Макгрейді (молодший) (англ. Tracy Lamar McGrady Jr., нар. 24 травня 1979, Бартоу, Флорида, США) — колишній американський професійний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда і атакувального захисника за низку команд НБА. Семиразовий учасник матчів всіх зірок. 2017 року включений до баскетбольної зали слави Нейсміта. Двоюрідний брат Вінса Картера.

По завершенні спортивної кар'єри певний час працював аналітиком на телеканалі ESPN. У квітні—липні 2014 року втілив свою мрію, зігравши у бейсбол за професійну команду «Шугар Ленд Скітерс».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Починав грати у баскетбол у команді Оберндейльської старшої школи (Оберндейль, Флорида), де також грав у бейсбол. Свій останній рік навчання провів у Християнській академії Сіону (Дарем, Північна Кароліна). Саме тоді був визнаний найкращим гравцем США за версією USA Today.[1] Перед тим як попасти до НБА Макгрейді планував спочатку виступити за Університет Кентаккі. Однак враховуючи шанси на високий пік, вирішив виставити свою кандидатуру на драфт.[1]

Торонто Репторз[ред. | ред. код]

1997 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 9-м номером командою «Торонто Репторз»[2]. В перший свій сезон він грав небагато, та сам називав своє перебування у команді «пеклом»[3]. В кінці сезону з приходом до команди нового тренера Бутча Картера його ігровий час збільшився.

Перед наступним сезоном «Репторз» підписали двоюрідного брата Макгрейді Вінса Картера[4]. Вони стали нерозлучними, як на майданчику, так і поза ним[5]. Ді Браун, товариш по команді, тоді говорив про них: «Вони кажуть, що вони кузени, але більше схожі на сіамських близнюків»[6]. Дует швидко заробив собі репутацію за свій атлетизм, що продемонстрували на конкурсі слем-данків[3]. Макгрейді значно збільшив ігровий час та почав претендувати на звання найкращого шостого гравця, але з березня 2000 року почав стабільно виходити у стартовій п'ятірці. Завдяки Макгрейді та Картеру «Репторз» вперше в історії пробилися до плей-оф НБА, де програли у першому раунді «Нью-Йорк Нікс»[7].

Орландо Меджик[ред. | ред. код]

Майкгрейді у майці «Меджик», 2002

2000 року став вільним агентом та бажаючи вийти з тіні Картера, не став продовжувати контракт з «Торонто». Бажаючи повернутися додому до Флориди, підписав шестирічний контракт з «Орландо Меджик» на суму 67,5 млн доларів.[8] «Меджик» також підписали Гранта Гілла, з яким Макгрейді хотів зіграти в одній команді. В результаті Гілл зіграв лише у 47 матчах, а Макгрейді став лідером команди.[9]

2001 року зіграв у своєму першому матчі всіх зірок. У сезоні набирав в середньому 26,8 очок, 7,5 підбирань та 4,6 асистів за гру. Був включений до другої збірної всіх зірок НБА, а також був визнаний найбільш прогресуючим гравцем НБА.

Наступного сезону набирав 25,6 очок, 7,9 підбирань та 5,3 асистів за гру. Знову потрапив до Матчу всіх зірок та до збірної всіх зірок НБА, цього разу до першої збірної. Команда пробилася до плей-оф, але поступилася в першому раунді «Шарлотт Горнетс».[10]

У сезоні 2002—2003 набирав 32,1 очко, 6,5 підбирань та 5,5 асистів за гру, ставши найрезультативнішим гравцем ліги.[11] У плей-оф команда вела 3—1 проти фаворитів «Детройт Пістонс», проте не змогла втримати перевагу, програвши серію.[12]

Сезон 2003—2004 почався з серії поразок для «Орландо» та звільненням головного тренера Дока Ріверса. Макгрейді знову виграв титул найрезультативнішого гравця НБА з 28 очками за гру.[13] В кінці сезону встановив особистий рекорд результативності, набравши 62 очки у матчі проти «Вашингтон Візардс».[14]

Г'юстон Рокетс[ред. | ред. код]

Макгрейді проти Карона Батлера у 2006

29 червня 2004 року Макгрейді, Джуван Говард, Тайрон Лу та Ріс Гейнс були обміняні до «Х'юстон Рокетс» в рамках обміну семи гравців, за якою у зворотньому напрямку переїхали Стів Френсіс, Каттіно Моблі та Келвін Кейто.[2] Перший сезон у Г'юстоні Макгрейді набирав в середньому за матч 25,7 очок, 6,2 підбирань та 5,7 результативних передач. У плей-оф «Рокетс» програли «Даллас Маверікс» у серії з семи ігор.[15]

У наступному сезоні через травми провів лише 47 ігор.[2] Незважаючи на це, він потрапив на Матч всіх зірок, який проходив у Г'юстоні та набрав 36 очок.[16] Проте за підсумками сезону команді не вдалось потрапити до плей-оф НБА.[17]

У сезоні 2006—2007 далі відчував проблеми зі здоров'ям, що призвело до того, що Макгрейді став другою опцією в атаці після Яо Міна.[18] Вони обоє вивели команду до плей-оф, проте знову вилетіли у першому ж раунді, програвши «Юта Джаз».[19] Від «Юти» програли і в плей-оф наступного року.[20]

Більшість сезону 2008—2009 пропустив через травму,[21] що не завадило «Рокетс» пробитися до плей-оф, де вони без Макгрейді пройшли нарешті перший раунд, обігравши «Портленд Трейл-Блейзерс». Проте вже в другому раунді програли «Лос-Анджелес Лейкерс».[22]

У сезоні 2009—2010 зіграв лише шість ігор за «Рокетс».

Останні роки кар'єри[ред. | ред. код]

Макгрейді у грі за «Нікс» у 2010

18 лютого 2010 року був обміняний до «Нью-Йорк Нікс».[23] Через два дні дебютував у матчі проти Оклахома-Сіті Тандер, набравши 26 очок.[24] Завершив сезон з середніми показниками з 9,4 очок, 3,9 пібирань та 3,7 результативних передач. В наступні два роки його гра слабшала та статистичні показники падали. У сезоні 2010—2011 граючи за «Детройт Пістонс» набирав 8 очок за гру, а за «Атланта Гокс» — 5,3 очка у сезоні 2011—2012.

9 жовтня 2012 року підписав однорічний контракт з «Ціндао Даблстар» з Китаю.[25] Команда закінчила сезон на останньому місці,[26] хоча Макгрейді набирав 25 очок, 7,2 підбирання та 5,1 асист за гру.[27] Після закінчення контракту з китайською командою підписав угоду з «Сан-Антоніо Сперс», що збіглося в часі з плей-оф НБА.[28] Сперс добралися до фіналу, де програли «Маямі Гіт» у серії з семи ігор. Таким чином Макгрейді вперше зіграв на пізніх стадіях плей-оф.[29]

26 серпня 2013 року оголосив про завершення спортивної кар'єри.[30]

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
* Лідер ліги

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1997–98 «Торонто Репторз» 64 17 18.4 .450 .341 .712 4.2 1.5 0.8 1.0 7.0
1998–99 «Торонто Репторз» 49 2 22.6 .436 .229 .726 5.7 2.3 1.1 1.3 9.3
1999–00 «Торонто Репторз» 79 34 31.2 .451 .277 .707 6.3 3.3 1.1 1.9 15.4
2000–01 «Орландо Меджик» 77 77 40.1 .457 .355 .733 7.5 4.6 1.5 1.5 26.8
2001–02 «Орландо Меджик» 76 76 38.3 .451 .364 .748 7.9 5.3 1.6 1.0 25.6
2002–03 «Орландо Меджик» 75 74 39.4 .457 .386 .793 6.5 5.5 1.7 0.8 32.1*
2003–04 «Орландо Меджик» 67 67 39.9 .417 .339 .796 6.0 5.5 1.4 0.6 28.0*
2004–05 «Х'юстон Рокетс» 78 78 40.8 .431 .326 .774 6.2 5.7 1.7 0.7 25.7
2005–06 «Х'юстон Рокетс» 47 47 37.1 .406 .312 .747 6.5 4.8 1.3 0.9 24.4
2006–07 «Х'юстон Рокетс» 71 71 35.8 .431 .331 .707 5.3 6.5 1.3 0.5 24.6
2007–08 «Х'юстон Рокетс» 66 62 37.0 .419 .292 .684 5.1 5.9 1.0 0.5 21.6
2008–09 «Х'юстон Рокетс» 35 35 33.7 .388 .376 .801 4.4 5.0 1.2 0.4 15.6
2009–10 «Х'юстон Рокетс» 6 0 7.7 .368 .500 .667 0.8 1.0 0.0 0.3 3.2
2009–10 «Нью-Йорк Нікс» 24 24 26.1 .389 .242 .754 3.7 3.9 0.6 0.5 9.4
2010–11 «Детройт Пістонс» 72 39 23.4 .442 .341 .698 3.5 3.5 0.9 0.5 8.0
2011–12 «Атланта Гокс» 52 0 16.1 .437 .455 .675 3.0 2.1 0.3 0.3 5.3
Усього за кар'єру 938 703 32.7 .435 .338 .746 5.6 4.4 1.2 0.9 19.6
В іграх усіх зірок 7 6 24.6 .500 .351 .619 3.0 3.9 1.6 0.4 17.1

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2000 «Торонто Репторз» 3 3 37.0 .386 .286 .875 7.0 3.0 1.0 1.0 16.7
2001 «Орландо Меджик» 4 4 44.5 .415 .200 .816 6.5 8.3 1.8 1.3 33.8
2002 «Орландо Меджик» 4 4 44.5 .462 .313 .739 6.3 5.5 0.5 1.8 30.8
2003 «Орландо Меджик» 7 7 44.0 .448 .340 .773 6.7 4.7 2.0 0.9 31.7
2005 «Х'юстон Рокетс» 7 7 43.0 .456 .370 .824 7.4 6.7 1.6 1.4 30.7
2007 «Х'юстон Рокетс» 7 7 40.0 .394 .250 .737 5.9 7.3 0.7 0.9 25.3
2008 «Х'юстон Рокетс» 6 6 41.2 .425 .208 .623 8.2 6.8 1.5 0.8 27.0
2012 «Атланта Гокс» 6 0 15.0 .385 .000 .833 2.8 1.0 0.0 0.3 4.2
2013 «Сан-Антоніо Сперс» 6 0 5.2 .000 .000 .000 1.3 1.2 0.3 0.5 0.0
Усього за кар'єру 50 38 34.5 .426 .290 .757 5.7 5.0 1.1 0.9 22.2

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б JockBio: Tracy McGrady Biography. www.jockbio.com. Процитовано 2017-07-08. 
  2. а б в Tracy McGrady Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  3. а б Golliver, Ben. Remembering Tracy McGrady's career. SI.com. Процитовано 2017-07-08. 
  4. Vince Carter Stats | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  5. TRACY GIVES NO CLUE RAPTORS IN DARK ON MCGRADY FUTURE. NY Daily News (en). Процитовано 2017-07-08. 
  6. CNNSI.com - SI Online - This Week's Issue of Sports Illustrated - SI Flashback: Rare Air - Wednesday February 23, 2000 03:01 PM. 2007-11-18. Процитовано 2017-07-08. 
  7. 1999-00 NBA Season Summary | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  8. Remembering Tracy McGrady's career | The Point Forward — SI.com. 2013-08-29. Процитовано 2017-07-08. 
  9. Grant Hill retirement leaves painful memories with Orlando Magic. tribunedigital-orlandosentinel (en). Процитовано 2017-07-08. 
  10. 2002 NBA Playoffs Summary | Basketball-Reference.com. 2013-09-22. Процитовано 2017-07-08. 
  11. NBA.com - Tim Duncan Wins Second Straight MVP Award. www.nba.com. Процитовано 2017-07-08. 
  12. 2003 NBA Playoffs Summary | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  13. 2003-04 NBA Season Summary | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  14. NBA.com: T-Mac Tees Off for 62 Points in Magic Win. www.nba.com. Архів оригіналу за 2015-06-28. Процитовано 2017-07-08. 
  15. NBA.com: Mavericks Cruise Past Rockets in Game 7. 2008-03-10. Процитовано 2017-07-08. 
  16. Simmons, Bill (2013-08-30). The Unfortunate Tale of T-Mac. Grantland (en-US). Процитовано 2017-07-08. 
  17. 2006 NBA Playoffs Summary | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  18. Back treatment has McGrady feeling good. Houston Chronicle. Процитовано 2017-07-08. 
  19. 2007 NBA Playoffs Summary | Basketball-Reference.com. Basketball-Reference.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  20. Rockets vs. Jazz - Game Recap - May 2, 2008 - ESPN. ESPN.com. Процитовано 2017-07-08. 
  21. T-Mac to have season-ending surgery Tuesday. ESPN.com. 2009-02-23. Процитовано 2017-07-08. 
  22. Rockets vs. Lakers - Game Recap - May 17, 2009 - ESPN. ESPN.com. Процитовано 2017-07-08. 
  23. Knicks Acquire Seven-Time All-Star Tracy McGrady | THE OFFICIAL SITE OF THE NEW YORK KNICKS. www.nba.com (en). Процитовано 2017-07-08. 
  24. NBA.com - The Game Happens Here. www.nba.com. Процитовано 2017-07-08. 
  25. Tracy McGrady officially signs in China. SBNation.com. Процитовано 2017-07-08. 
  26. CBA_2012-2013 Basketball League CHINA - asia-basket. www.eurobasket.com. Процитовано 2017-07-08. 
  27. Qingdao Eagles basketball, News, Roster, Rumors, Stats, Awards, Transactions, Details - asia-basket. www.eurobasket.com. Процитовано 2017-07-08. 
  28. Spurs sign McGrady for playoffs | FOX Sports. FOX Sports (en-US). 2013-04-17. Процитовано 2017-07-08. 
  29. Adande: McGrady happy to play his part. ESPN.com. Процитовано 2017-07-08. 
  30. Tracy McGrady has retired from NBA :InsideHoops. www.insidehoops.com. Архів оригіналу за 2018-01-15. Процитовано 2017-07-08.