Три криниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три криниці
Статус: гідрологічна пам'ятка природи
Заснування: 1972
У віданні: НІКЗ «Чигирин»
Географічні координати: 49°05′12″ пн. ш. 32°32′30″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 32.54167° сх. д. / 49.08667; 32.54167Координати: 49°05′12″ пн. ш. 32°32′30″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 32.54167° сх. д. / 49.08667; 32.54167
Площа: 3,0 га
Розташування: Україна Україна Черкаська область/Черкаський район/с. Суботів

Три́ крини́ці — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення в Черкаському районі Черкаської області.

Опис[ред. | ред. код]

Надпис на камені поблизу криниць

На південно-західній околиці с. Суботів у пониженні рельєфу розташовані три дерев'яні криниці, обсаджені вербами. Пам'ятку природи створено рішенням Черкаського облвиконкому від 27.06.1972 р. № 367.[1] На початку 1970-х рр. на трьох криницях встановлені дубові зруби, а з утворенням Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» вони увійшли до його складу.

Легенди та повір'я[ред. | ред. код]

Достовірних історичних документів, пов'язаних із джерелами, які наповнюють водою три криниці, не виявлено, але існує багато легенд та переказів.

За однією з легенд, криниці були збудовані за часів Визвольної війни на чолі з Богданом Хмельницьким. До Суботова тягнулися обози з пораненими воїнами, змучені ранами і виснажені спекою, козаки зупинялися в долині біля джерела. Саме тут, за переказами, розміщувався військовий шпиталь. Одного разу в село в'їхали три вершники і кожен тримав на руках тяжкопораненого товариша. За наказом гетьмана їх залишили у знахаря, який щодня лікував їх травами, настояними на джерельній воді. Скоро козаки стали на ноги і кожен із них на місці цілющих джерел викопав криниці.

За іншим переказом, на цьому місці козаки напували коней. Богдан Хмельницький якось наказав напоїти коней і води у двох криницях не вистачило, а тому розпорядився викопати і третю, і саме з цим пов'язане і виникнення назви три криниці.[2]

У місцевих жителів є повір'я: якщо дівиця нап'ється чистого джерела водиці з трьох колодязів поспіль — не пізніше, ніж через три дні знайде судженого.

У радянську добу «Три криниці» тлумачили як символ дружби трьох східнослов'янських народів: українського, білоруського і російського, про що свідчила меморіальна табличка біля колодязів.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. — Черкаси : Вертикаль, 2006.
  2. Три криниці [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] Музеї України