Тропонін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тропонін — це білок, який є компонентом скоротливого апарату поперечно-смугастих м'язів, що допомагає м'язовим волокнам актину та міозину рухатися один відносно іншого.[1] У м'язових волокнах молекули тропоніну утворюють комплекс, що складається із трьох взаємозв'язаних субодиниць — тропонінів Т, С та І у співвідношенні 2:1:1. Тропонін Т забезпечує зв'язок тропонінового комплексу із тропоміозином. Тропонін С відповідає за зв'язування тропонінового комплексу з іонами кальцію, концентрація яких підвищується у клітинах після деполяризації клітинних мембран, що викликає скорочення м'язових волокон. Тропонін І пригнічує скорочення м'язів у фазу відновлення.[1] Тропоніновий комплекс міститься тільки у скелетних м'язах та міокарді, та відсутній у гладких м'язах. Тропоніни І та Т існують у вигляді різних ізоформ у міокарді та скелетних м'язах, які кодуються різними генами та мають різну послідовність амінокислот.[2] Рівень тропонінів у крові використовується як важливий тест для діагностики гострого коронарного синдрому та інших захворювань серця.[2][3]

Тропоміозин і тропонін при відсутності іонів кальцію блокують зв'язування міозину з актином
Зміна конформації тропоніно-тропоміозинового комплексу при зв'язуванні з іонами кальцію, що дозволяє актину зв'язуватися із міозином

Функція[ред. | ред. код]

Тропонін у м'язових волокнах приєднаний до білка тропоміозину та розміщений у жолобку між нитками актину. У розслабленому м'язі тропонін блокує місце приєднання головки міозину до актину, чим попереджується скорочення м'язів. Після того, як на клітини м'язів з нервових закінчень передається потенціал дії, який стимулює їх скорочення, кальцієві канали відкриваються у саркоплазматичний ретикулум та випускають іони кальцію в саркоплазму. Частина цього кальцію приєднується до тропоніну, чим викликає у ньому структурні зміни. У результаті цього тропоміозин відсувається у жолобку на м'язовому волокні так, що голівка міозину може приєднатися до нитки актину та викликати скорочення м'язу.

Лабораторна діагностика[ред. | ред. код]

Аналіз крові на вміст кардіоспецифічних тропонінів використовується як специфічний маркер при ушкодженні міокарду, особливо при гострому коронарному синдромі, особливо за відсутності специфічних змін на ЕКГ.[2] Визначення вмісту біохімічних кардіомаркерів некрозу міокарду має вирішальне значення в разі низької інформативності результатів ЕКГ — за наявності рубцевих змін у міокарді, блокаді лівої ніжки пучка Гіса, синдромі WPW, вираженої гіпертрофії лівого шлуночка.[4] Підвищення вмісту тропонінів в крові розпочинається уже через 3 години після початку гострого інфаркту міокарду[2], і підвищені концентрації зберігаються у крові протягом 10—14 діб, що дає наявність тривалого діагностичного вікна.[4] Але визначення кількості тропонінів не є специфічним тестом виключно для інфаркту міокарду. Крім інфаркту міокарду, підвищення рівня тропонінів у крові може спостерігатися при травмах міокарду (у тому числі як механічних, так і при кардіохірургічних операціях, масажі серця, кардіоверсії або дефібриляції), серцевій недостатності, гіпертрофічній кардіоміопатії, розшаровуючій аневризмі аорти, вадах аортального клапана, ТЕЛА, тахіаритміях, рабдоміолізі, що охоплює також і серце, нирковій недостатності, інсульті та субарахноїдальному крововиливі, амілоїдозі міокарду, гемохроматозі міокарду, саркоїдозі, сепсисі, дихальній недостатності, опіках, при застосуванні кардіотоксичних лікарських засобів.[3] Визначення кількості тропонінів у крові проводиться також при запаленні серцевої тканини — міокардиті — та інших захворюваннях, що викликають пошкодження серцевого м'яза, а також до і після кардіохірургічних та рентгенохірургічних операцій для виявлення можливих пошкоджень міокарду під час операції.[5] Визначення рівня тропонінів крові проводиться за допомогою діагностичних наборів, що визначають кількість антитіл до серцевих ізоформ тропонінів І та Т, що дозволяє специфічну ідентифікацію саме кардіальних тропонінів.[6][2] Визначення рівня тропонінів має не лише діагностичну цінність, але і прогностичне значення для визначення величини вогнища некрозу міокарду та загальної смертності від серцево-судинних захворювань, не пов'язаних із смертністю безпосередньо від інфаркту міокарду.[7][6]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]