Саркоїдоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саркоїдоз
Рентгенограма легень з гранульомами.
Рентгенограма легень з гранульомами.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 D86
OMIM 181000
DiseasesDB 11797
eMedicine /361490
MeSH D012507
CMNS: Саркоїдоз на Вікісховищі


Саркоїдо́з (лат. sarcoidosis; від грец. σάρκα — плоть + грец. εἶδος вид; також — хвороба Беньє — Бека — Шаумана) — системне захворювання, що характеризується появою гранульом з епітеліоїдних клітин, які найчастіше локалізуються в легенях та їхніх лімфатичних вузлах, печінці, серці та інших органах.

В Україні частота даного захворювання становить близько 10 випадків на 100 тисяч населення.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Прояви хвороби залежать від ступеня та місця ураження. Хвороба часто починається поступово. Першими симптомами можуть бути гарячка, схуднення, біль у суглобах. Гарячка особливо виражена при значному гранулематозі печінки. Найхарактерніше ураження медіастенальних та периферійних лімфатичних вузлів, легень та шкіри.

Діагностика[ред.ред. код]

Збільшення лімфатичних вузлів середостіння часто виявляють випадково при рентгенологічному дослідженні, але воно може поєднуватися з ураженням легень, яке проявляється задишкою, кашлем, наявністю вологих хрипів. При рентгенологічному дослідженні у легенях виявляють множинні дрібні тіні, що нагадують туберкульоз. Пізніше розвивається пневмофіброз з явищами дихальної недостатності. Спостерігають різні ураження шкіри, зокрема вузлувату еритему. Серцева патологія проявляється найчастіше порушеннями провідності аж до повної поперечної блокади. Відмічають також патологічні зміни в очах, нервовій системі, скелетних м'язах.

При дослідженні крові знаходять помірну анемію, збільшені показники ШОЕ та вмісту кальцію, гіпергаммаглобулінемію.

Найскладніший диференційний діагноз саркоїдоза та туберкульоза. При цьому має значення поведінка туберкулінових проб, пошук мікобактерій туберкульозу в мокроті. Для підтвердження діагнозу саркоїдоза важливе морфологічне дослідження біопсированої тканини лімфатичного вузла або печінки.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування при загостренні та прогресуючому перебігу хвороби проводять глюкокортикостероїдами та симптоматичними засобами.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.