Гіпертрофічна кардіоміопатія
| Гіпертрофічна кардіоміопатія | |
|---|---|
| Спеціальність | кардіологія |
| Симптоми | серцева недостатність, тахікардія, задишка, набряк, втома, біль і запаморочення |
| Метод діагностики | Hypertrophic cardiomyopathy screeningd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | BC43.1 |
| МКХ-10 | I42.1-I42.2 |
| OMIM | 192600 |
| DiseasesDB | 6373 |
| MedlinePlus | 000192 |
| eMedicine | med/290 |
| MeSH | D002312 |
 Hypertrophic cardiomyopathy у Вікісховищі | |
Гіпертрофічна кардіоміопатія (англ. Hypertrophic cardiomyopathy) — ураження міокарду, хвороба, за якого відбувається його гіпертрофія (потовщення стінки) без будь-яких причин. Зустрічається з частотою близько 1:500 осіб. Захворюваність у чоловіків і жінок приблизно рівна. Хворіють люди різного віку[1]
Етіологія та патогенез[ред. | ред. код]
Обструктивна або не обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія характеризується значною гіпертрофією міжшлуночкової перетинки або вільної стінки лівого (рідше правого) шлуночка, нормальним або зменшеним об'ємом шлуночка та змінами його форми, а також підвищенням кінцевого діастолічного тиску, потужним некоординованим скороченням міокарда. Етіологія невідома. Вважається, що захворювання є спадковим та передається за аутосомно-домінантним типом. Анатомічним субстратом гіпертрофічної кардіоміопатії є асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки.
Класифікація[ред. | ред. код]
Перший тип (найчастіший) — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки, що витинається у виносний тракт лівого шлуночка, що веде до звуження шляхів відтоку з нього та утрудненню викиду крові в аорту. Другий тип — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки нижче виносного тракту лівого шлуночка, так звана «серединна обструкція». Можлива й концентрична гіпертрофія міокарда з долученням до процесу вільної стінки лівого шлуночка та верхівки серця. Іншою характерною анатомічною ознакою гіпертрофічної кардіоміопатії є зміна передньої стулки мітрального клапана, яка розташована під кутом до нього, потовщена та впадає у просвіт виносного тракту лівого шлуночка, утворюючи додаткову перешкоду відтоку крові в аорту.
Клінічні прояви[ред. | ред. код]
Клінічна картина характеризується наявністю скарг пацієнта на задишку при фізичному навантаженні, біль у ділянці серця, запаморочення, головний біль, швидку втомлюваність. Нерідко виявляються аритмія, порушення провідності.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cardiomyopathy | National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). www.nhlbi.nih.gov. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 5 березня 2019.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2019) |
|
