Туман (фільм, 2010)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туман
Туман
Вид телефільм
Жанр Військова фантастика, драма
Режисер Іван Шурховецький
Артем Аксененко
Продюсер В'ячеслав Муругов
Резо Гігінеішвілі
Максим Корольов
Сценарист Леонід Купрідо
У головних
ролях
Ігор Шмаков
Василь Ракша
Артем Крестніков
Оператор Dmitriy Yashonkovd
Композитор Дато Евгенідзе
Кінокомпанія ВВП Альянс
СТС Медиа
Тривалість 150 хв
Мова російська і німецька
Країна Росія Росія
Рік 2010
Дата виходу 2010
IMDb ID 2720566

«Туман» (рос. Туман) — російський військово-фантастичний телефільм, прем'єра відбулася 9 травня 2010 р., продовження теми про німецько-радянську війну, початок якої покладено фільмом Ми з майбутнього, знятим двома роками раніше.

Продюсери фільму — В'ячеслав Муругов («Татусеві доньки», «Маргоша», «6 кадрів», «Вороніни» та інші) і Резо Гігінеішвілі («ЖАRA»), сценарист — Леонід Купрідо («Солдати», «Кадети»). З 2 по 6 травня 2011 показана повна версія фільму.

З 5 лютого 2015 року рішенням Держкіно фільм заборонений до показу та поширення в Україні.

Сюжет[ред. | ред. код]

Під час марш-кидка троє солдатів російської армії вирішують скоротити шлях, виходять на дорогу і зупиняють автобус з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Через події ветерани спізнюються на захід. У покарання все відділення відправляється на позаплановий марш-кидок з подальшим виходом на бойові стрільби.

Один з бійців пропонує зрізати 2 км по болоту. При переході на болото спускається загадковий туман, при виході з якого бійці потрапляють в 1941 рік, в село, якого вже немає на карті. Перед ними з'являються солдати Вермахту на мотоциклах, і, помітивши їх, відкривають вогонь, яким відразу ж смертельно ранять їх взводного командира — старшого лейтенанта. Бійці спочатку вирішили, що знімається кіно, не розуміють, що відбувається, але поступово здогадуються, що потрапили в 1941 рік. Вони вирішують прориватися до лінії фронту і один за іншим гинуть в сутичках з німцями. Ситуацію ускладнює те, що деякі з них, озброєні автоматами АК74, потрапляють до німців у полон. Щоб звільнити своїх з полону, а також не дозволити німцям заволодіти «вундерваффе» — «калашниковим» (з побоювання, що німці могли б змінити історію війни, використавши його для озброєння Вермахту), бійці зважуються на відчайдушні дії.

В кінці фільму останній, залишившися в живих з 10 бійців, тікаючи від переслідуючих його німців, знову входить в туман і виходить з нього вже в наш час, де його чекають живі і неушкоджені товариші по службі. Після того, що сталося, всі вони внутрішньо змінилися. Закінчується фільм кадрами, де відділення стоїть на параді і вітає ветеранів уже з повним розумінням і повагою до їх подвигу.

Ролі[ред. | ред. код]

  • Ігор Шмаков — сержант Петро Силантьєв («Патрон»), очолив відділення після смерті Корзуна, єдиний, хто вижив. Прізвисько отримав за те, що носив як талісман патрон від АК-74, використаний у минулому.
  • Василь Ракша — рядовий Павло Рюмін, останній загиблий. Загинув, прикриваючи Патрона.
  • Артем Крестніков — рядовий Сергій Валєєв («Фанат»), восьмий загиблий, загинув, прикриваючи Патрона і Рюміна під час остаточного захоплення АК-74.
  • Григорій Калінін — рядовий Завадський («ферштейн»), сьомий загиблий, добре знає німецьку (за що і отримав прізвисько). Убитий під час операції з порятунку Фаната і Рюміна та захоплення АК-74.
  • Олексій Марков — рядовий Дмитро Борщов («Яндекс»), шостий загиблий, знавець зброї, до потрапляння в минуле черпав інформацію з Інтернету (за що отримав прізвисько). Убитий під час нападу німців на партизанський загін.
  • Іван Лапін — рядовий Борис Міхновець, п'ятий загиблий, помер в тумані, коли збирався вийти через нього.
  • Ілля Глинников — рядовий Антон Чирко («Бабій»), четвертий загиблий, бабій (за що і отримав прізвисько). Убитий німцем, який вбили Муху й Артиста під час операції з виманюванню німців з села.
  • Родіон Галюченко — рядовий Мухін («Муха»), третій загиблий. Убитий полоненим німцем, який убив Артиста.
  • Дмитро Сергін — рядовий Миронов («Артист»), другий загиблий, саме через нього оголосили марш-кидок. Убитий, коли рятував інших під час першого зіткнення з німцями.
  • Олексій Ільїн — старший лейтенант Корзун, перший загиблий. Вбитий під час марш-кидка при першому зіткненні з німцями.
  • Світлана Устинова — Настя, дівчина бабія в 1941 році, загинула під час спалення села.
  • Анастасія Безбородова — Катерина, учасниця партизанського загону.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Туман, крізь який герої потрапляють в минуле, створювався піротехніками. Через нього у знімальної групи сльозилися очі і було важко дихати.[1]
  • Німецьких солдатів озвучували німецькі актори та історики, використовуючи німецьку мову, якою говорили в часи Другої Світової війни.[1]
  • На формі героїв фільму нашивка Російської армії з російським триколором. Під таким прапором під час війни воювала російська визвольна армія під проводом Власова. У фільмі триколор ніким не замічений.

Заборона в Україні[ред. | ред. код]

5 лютого 2015 року Держкіно на підставі рекомендацій Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів заборонило 20 фільмів виробництва Російської Федерації, серед яких і фільм «Туман». Перегляд фільмів відбувся на прохання ТРК «Студія 1+1», яка звернулася до Держкіно аби та надала експертну оцінку переліку серіалів і фільмів російського виробництва з метою підтримання власної ініціативи щодо відмови від показу фільмів та серіалів про російських військових, поліцію тощо.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]