Турков Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турков Андрій Михайлович
Народився 28 серпня 1924(1924-08-28)
Митищі, Q61055159?, Московський повітd, Московська губернія, РСФРР, СРСР
Помер 13 вересня 2016(2016-09-13) (92 роки)
Москва, Росія
Країна  Росія[1]
Діяльність біограф
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська
Членство СП СРСР
Роки активності з 1948
Партія КПРС
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Вітчизняної війни I ступеня

Андрій Михайлович Турків (28 серпня 1924, Митищі, Московська губернія, РРФСР, СРСР — 13 вересня 2016, Москва) — радянський і російський літературний критик, літературознавець. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Літературний інститут ім. А. М. Гіркого (1950). Працював у журналах «Огонек» і «Юність». Член редколегії журналу «Вопросы литературы».

Друкувався з 1948 року. Автор публікацій по сучасній російській літературі. Особливий інтерес до творчості О. Твардовського і поетам воєнного покоління.

Помер у Москві 13 вересня 2016 року на 93 році життя[2].

Твори[ред. | ред. код]

  • Владимир Луговской. М., Знание, 1958.
  • Александр Твардовский.- М., Гослитиздат, 1960.; 2-е изд. испр., доп. — М., Художественная литература, 1970.
  • Николай Тихонов. — М., Знание, 1960.
  • Поэзия созидания. — М., Советский писатель, 1962. — 256 с., 7 000 экз.
  • Салтыков-Щедрин. М., Молодая гвардия, 1964. — 65 000 экз. Изд.2-е — 1965. — 100 000 экз. (ЖЗЛ)
  • Николай Заболоцкий. М., Художественная литература, 1966. — 10 000 экз.; М., Просвещение, 1981. — 100 000 экз.
  • От десяти до девяноста. М., Детская литература, 1966.
  • По дорогам и по страницам. — М., Советский писатель, 1968.
  • Александр Блок. — М., Молодая гвардия. 1969. — 150 000 экз., 2-е изд. 1981. — 100 000 экз. (ЖЗЛ)
  • Исаак Ильич Левитан. М., Искусство, 1974. — 75 000 экз. (Жизнь в искусстве).
  • Открытое время. — М., Советский писатель, 1975. — 392 с., 20 000 экз.
  • Путешествие по литературной Эстонии. — М., Знание, 1975
  • Александр Блок. — М., Советская Россия, 1976. — 50 000 экз.
  • Высокое небо. — М., Детская литература, 1977.
  • На тысячу ладов. — Таллин, 1977. — 2 000 экз.
  • Мера вещей. М., Знание, 1979. — 80 000 экз.
  • Салтыков-Щедрин. — М., Советская Россия, 1981.
  • Вечный огонь. М., Современник, 1984.
  • Борис Кустодиев. — М., Искусство, 1986. — 100 000 экз. (Жизнь в искусстве).
  • Фёдор Абрамов. М., Советский писатель, 1987. — 25 000 экз.
  • Ваш суровый друг. М., Книга, 1988. — 110 000 экз., 100 000 экз. с илл.
  • Неоконченные споры. М., Правда, 1989. — 48 с., 150 000 экз.
  • А. П. Чехов и его время. М., Художественная литература, 1980; 2-е изд. — М., Советская Россия, 1987
  • Борис Михайлович Кустодиев. — М., Терра, 1998
  • Время и современники. Статьи о современной России и русской литературе. М.: Новый ключ, 2004.
  • Твардовский. Москва, 2010 (ЖЗЛ)

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • Орден Вітчизняної війни I ступеня
  • Орден Дружби (2000) — за заслуги перед державою, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва, великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між народами[3]
  • Премія Уряду Російської Федерації в області культури (02.03.2012) — за книгу «Твардовський» із серії ЖЗЛ[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LIBRIS — 2012.
  2. Пам'яті Андрія Туркова/Известия/14 вересня 2016 року
  3. Указ Президента Российской Федерации от 26 июля 2000 года № 1380 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 24 липня 2016.
  4. Авдєєв вручив премії уряду діячам культури // РІА Новини

Посилання[ред. | ред. код]