Углицький повіт
| Углицький повіт | ||||
.png) | ||||
 | ||||
| Губернія | Ярославська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Углич | |||
| Створений | 1777 | |||
| Скасований | 10 липня 1929 | |||
| Площа | 3 457 км² | |||
| Населення | 94 573 осіб (1897) | |||
Углицький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777-1929 роках. Повітове місто - Углич.
Углицький повіт розташовувався на правому березі Волги в південно-західній частині Ярославської губернії. Межував з Мишкінським, Рибінським, Романово-Борисоглібським, Ярославським і Ростовським повітами Ярославської губернії, Переславським повітом Володимирській губернії і Калязинським повітом Тверської губернії. Площа повіту становила 3037,8 кв. верст.
В даний час територія Углицького повіту (в межах на 1917 рік) входить до складу 5 районів Ярославської області:
- Углицького района
- Мишкінського района
- Великосільского района
- Борисоглібського района
- Переславского района
Углицький повіт почав формуватися ще в період феодальної роздробленості, проте не мав тоді постійних, чітко встановлених меж. З ліквідацією в 1520-30-х роках питомої системи в Углич стали призначатися намісники з Москви. Поступово він став адміністративним центром Углицького повіту, який на початку XVII століття складався з 6 станів: Міського, Елоцького, Кацького, Рожалівського, Моложського, Койського і волості Кестьма.
У зв'язку з указом Петра I від 18 грудня 1708 року було повіт був включений до складу Санкт-Петербурзької (Інгерманляндська 1708-1710 рр.) губернії. У 1719 році при розподілі губернії на провінції територія повіту увійшла до складу Углицької провінції. У липні 1727 року Углицька провінція передана в Московську губернію, на її території були організовані повіти, як адміністративні одиниці, в тому числі Углицький. Указом Катерини II провінції ліквідовувалися, проводився новий адміністративно-територіальний поділ. 23 лютого 1777 року створено Ярославське намісництво, серед 12 його повітів був Углицький. Указом Павла I від 12 грудня 1796 року було введено новий поділ держави на губернії. В ході перетворення Ярославського намісництва в губернію територія повіту змінилася, до нього відійшли частини скасованих Борисоглібського і Петровського повітів. У XIX столітті значних змін у складі Углицького повіту не відбулося. У зв'язку з реформою 1861 року він був розділений на 16 волостей (2 стана по 8 волостей).
У 1918 році до складу Углицького повіту перейшли 4 волості Мишкінського повіту: Муравйовська, Спаська, Плосківська і Прилуцька. З лютого 1921 по лютий 1923 рік повіт входить до складу Рибінської губернії. У 1923 році до нього приєдналися Кліматінська і частина Єгор`євської волості Мишкінського повіту, частини Олексійцівської і Андріївської волостей Тутаєвського повіту і частина Микольської волості Рибінського повіту. Частини Новосельської і Покровської волостей відійшли до Рибінського повіту, а частина Якимівського до Ярославського. Тоді ж затверджено новий розподіл на 9 укрупнених волостей.
У 1929 році повіт ліквідовано, його територія увійшла до складу Ярославського округу Іванівської промислової області.
За відомостями 1859 року населення повіту становило 102 041 жителів[1].
За переписом 1897 року в повіті було 94 573 жителів[2] (35 950 чоловіків і 58 623 жінки).
За даними перепису населення 1926 року[3] Углицький повіт Ярославської губернії мав площу 4023 км², 1492 населених пункти з населенням 132 277 осіб.
У 1862 році в Углицькому повіті було 15 волостей[4]: Великосільска, Василівська, Високовська, Заозерська, Іванівська, Малахівска, Микольська, Ново-Заозерська, Новосільська, Новська, Покровська, Усолівська, Цепелевская, Чуряківска, Якимівська.
У 1890 році до складу повіту входило 16 волостей [5]
| № п / п | Волость | Волосне правління | Число селищ | Населення |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Великосільска | с. Велике | 69 | 4637 |
| 2 | Василівська | с. Василеве | 40 | 6268 |
| 3 | Високовська | с. Високове | 40 | 6600 |
| 4 | Ермолівска | д. Єрмолове | 54 | 4263 |
| 5 | Заозерська | с. Заозеря | 32 | 7118 |
| 6 | Іллінська | с. Иллінське | 81 | 9195 |
| 7 | Клементівська | с. Клементьєве | 34 | 3557 |
| 8 | Кондаковська | с. Кондакове | 29 | 4821 |
| 9 | Мікляєвська | д. Мікляєве | 29 | 6925 |
| 10 | Неверковська | с. Неверково | 37 | 4692 |
| 11 | Нікольська | с. Нікольське | 81 | 4915 |
| 12 | Новосільська | с. Нове | 95 | 4064 |
| 13 | Покровська | с. Покровське | 110 | 3129 |
| 14 | Сигорська | д. Путчіно | 49 | 7781 |
| 15 | Улеймінська | с. Улеймінське | 83 | 10451 |
| 16 | Якімковська | д. Данильцеве | 62 | 3659 |
У 1913 році в повіті також було 16 волостей[6].
У поліцейському відношенні повіт був розділений на 2 стани:
- 1-й стан, станова квартира с. Авдотіно .
- 2-й стан, станова квартира с. Иллінське .
У місті Угличі - поліцейський наглядач.
У 1923 році в повіті було 9 укрупнених волостей [7]:
- Великосільска - с. Велике,
- Високовська - с. Високово,
- Заозерська - с. Заозеря,
- Калінінська - с. Иллінське,
- Ленінська - м. Углич,
- Мікляївська - д. Мікляева,
- Неверковська - с. Неверково,
- Радіщевська - с. Нікольське,
- Свердловська - м. Углич .
Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[8], жит .:
- м. Углич - 9698
- с. Заозеря - 2069
- с. Велике - 485
- Василь Федорович Ушаков (1891-1941) - російський поет-самоучка.
- Михайло Ілліч Кошкін (1898-1940) - радянський конструктор, начальник КБ танкобудування Харківського заводу, який створив знаменитий танк Т-34 .
- ↑ Списки населених місць Російської імперії за відомостями 1859 року. Вип. 50: Ярославська губернія
- ↑ Демоскоп Weekly. Перша Загальний перепис населення Російської імперії 1897 року. Ярославська губернія.
- ↑ Демоскоп Weekly. Всесоюзний перепис населення 1926 р Углицький повіт.
- ↑ Пам'ятна Книжка Ярославської губернії на 1862 рік.
- ↑ Волості і гміни 1890 року. 50. Ярославська губернія
- ↑ {{{Заголовок}}}.
- ↑ Ярославська область. Довідник по адміністративно-територіальним поділом 1917-1967 рр.
- ↑ Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів із зазначенням всього наявного в них населення і числа жителів переважаючих віросповідань, за даними першого загального перепису населення 1897 р
- Ширяев С. О. Углич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Томсинский С. В. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-93572-134-1.