Углицький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Углицький повіт
Герб повіту
Губернія Ярославська губернія
Центр Углич
Створений 1777
Скасований 10 липня 1929
Площа 3 457 км²
Населення 94 573 осіб (1897)

Углицький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777-1929 роках. Повітове місто - Углич.

Географія

[ред. | ред. код]

Углицький повіт розташовувався на правому березі Волги в південно-західній частині Ярославської губернії. Межував з Мишкінським, Рибінським, Романово-Борисоглібським, Ярославським і Ростовським повітами Ярославської губернії, Переславським повітом Володимирській губернії і Калязинським повітом Тверської губернії. Площа повіту становила 3037,8 кв. верст.

Сучасне становище

[ред. | ред. код]
Угличский уезд в современной сетке районов

В даний час територія Углицького повіту (в межах на 1917 рік) входить до складу 5 районів Ярославської області:

Історія

[ред. | ред. код]

Углицький повіт почав формуватися ще в період феодальної роздробленості, проте не мав тоді постійних, чітко встановлених меж. З ліквідацією в 1520-30-х роках питомої системи в Углич стали призначатися намісники з Москви. Поступово він став адміністративним центром Углицького повіту, який на початку XVII століття складався з 6 станів: Міського, Елоцького, Кацького, Рожалівського, Моложського, Койського і волості Кестьма.

У зв'язку з указом Петра I від 18 грудня 1708 року було повіт був включений до складу Санкт-Петербурзької (Інгерманляндська 1708-1710 рр.) губернії. У 1719 році при розподілі губернії на провінції територія повіту увійшла до складу Углицької провінції. У липні 1727 року Углицька провінція передана в Московську губернію, на її території були організовані повіти, як адміністративні одиниці, в тому числі Углицький. Указом Катерини II провінції ліквідовувалися, проводився новий адміністративно-територіальний поділ. 23 лютого 1777 року створено Ярославське намісництво, серед 12 його повітів був Углицький. Указом Павла I від 12 грудня 1796 року було введено новий поділ держави на губернії. В ході перетворення Ярославського намісництва в губернію територія повіту змінилася, до нього відійшли частини скасованих Борисоглібського і Петровського повітів. У XIX столітті значних змін у складі Углицького повіту не відбулося. У зв'язку з реформою 1861 року він був розділений на 16 волостей (2 стана по 8 волостей).

У 1918 році до складу Углицького повіту перейшли 4 волості Мишкінського повіту: Муравйовська, Спаська, Плосківська і Прилуцька. З лютого 1921 по лютий 1923 рік повіт входить до складу Рибінської губернії. У 1923 році до нього приєдналися Кліматінська і частина Єгор`євської волості Мишкінського повіту, частини Олексійцівської і Андріївської волостей Тутаєвського повіту і частина Микольської волості Рибінського повіту. Частини Новосельської і Покровської волостей відійшли до Рибінського повіту, а частина Якимівського до Ярославського. Тоді ж затверджено новий розподіл на 9 укрупнених волостей.

У 1929 році повіт ліквідовано, його територія увійшла до складу Ярославського округу Іванівської промислової області.

Населення

[ред. | ред. код]

За відомостями 1859 року населення повіту становило 102 041 жителів[1].

За переписом 1897 року в повіті було 94 573 жителів[2] (35 950 чоловіків і 58 623 жінки).

За даними перепису населення 1926 року[3] Углицький повіт Ярославської губернії мав площу 4023 км², 1492 населених пункти з населенням 132   277 осіб.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

У 1862 році в Углицькому повіті було 15 волостей[4]: Великосільска, Василівська, Високовська, Заозерська, Іванівська, Малахівска, Микольська, Ново-Заозерська, Новосільська, Новська, Покровська, Усолівська, Цепелевская, Чуряківска, Якимівська.

У 1890 році до складу повіту входило 16 волостей [5]

№ п / п Волость Волосне правління Число селищ Населення
1 Великосільска с. Велике 69 4637
2 Василівська с. Василеве 40 6268
3 Високовська с. Високове 40 6600
4 Ермолівска д. Єрмолове 54 4263
5 Заозерська с. Заозеря 32 7118
6 Іллінська с. Иллінське 81 9195
7 Клементівська с. Клементьєве 34 3557
8 Кондаковська с. Кондакове 29 4821
9 Мікляєвська д. Мікляєве 29 6925
10 Неверковська с. Неверково 37 4692
11 Нікольська с. Нікольське 81 4915
12 Новосільська с. Нове 95 4064
13 Покровська с. Покровське 110 3129
14 Сигорська д. Путчіно 49 7781
15 Улеймінська с. Улеймінське 83 10451
16 Якімковська д. Данильцеве 62 3659

У 1913 році в повіті також було 16 волостей[6].

У поліцейському відношенні повіт був розділений на 2 стани:

  • 1-й стан, станова квартира с. Авдотіно .
  • 2-й стан, станова квартира с. Иллінське .

У місті Угличі - поліцейський наглядач.

У 1923 році в повіті було 9 укрупнених волостей [7]:

  • Великосільска - с. Велике,
  • Високовська - с. Високово,
  • Заозерська - с. Заозеря,
  • Калінінська - с. Иллінське,
  • Ленінська - м. Углич,
  • Мікляївська - д. Мікляева,
  • Неверковська - с. Неверково,
  • Радіщевська - с. Нікольське,
  • Свердловська - м. Углич .

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[8], жит .:

  • м. Углич - 9698
  • с. Заозеря - 2069
  • с. Велике - 485

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Василь Федорович Ушаков (1891-1941) - російський поет-самоучка.
  • Михайло Ілліч Кошкін (1898-1940) - радянський конструктор, начальник КБ танкобудування Харківського заводу, який створив знаменитий танк Т-34 .


Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ширяев С. О. Углич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Томсинский С. В. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-93572-134-1.

Посилання

[ред. | ред. код]