Ульгурський Ярослав Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ульгурський Ярослав Олексійович (* 24 серпня 1936, с. Щеп'ятин, Томашівський повіт, Холмщина, тепер Польща) - український дизайнер інтер'єрів, живописець.

Доцент кафедри проектування інтер'єрів ЛНАМ, приват-професор, Відмінник освіти України.

Біографія[ред. | ред. код]

1955-1961 - навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художньої обробки дерева (ХОД, тепер кафедра проектування інтер'єрів) у викладачів Курилича М.В., Скобала І., Монастирського В., Севери І.В.. При вступі до інституту член приймальної комісії Іван Севера порадив йому подати документи на відділ ХОД за що Я.Ульгурський був дуже йому вдячний.

З 1961 викладає на кафедрі проектування інтер'єрів ЛНАМ.

1967 - головний художник Фестивалю чехословацько-радянської дружби у Львові.

1973 - керівник виставки «Творчість радянських студентів у галузі архітектури та мистецтва у Братиславі».

1982 - лауреат премії Держбуду України за проект та оформлення інтер'єрів Будинку культури заводу ЛОРТА у Львові.

19892001 — завідував кафедрою проектування інтер'єрів ЛНАМ.

1993 - отримав звання доцента кафедри ПІ ЛНАМ.

2001 - нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

Творчий шлях[ред. | ред. код]

Найважливіші твори:

Творчі роботи[ред. | ред. код]

Творчі роботи Я.Ульгурського зберігаються у приватних колекціях і громадських спорудах в Україні, Росії (Йошкар-Ола), Польщі (серія декоративних малюнків на дереві в м. Ополє — «Старий вітряк», 50х70, картон, полотно, темпера), Німеччині (серія портретів і натюрморти «Хризантеми» та «Соняшники», 115х115, картон, полотно, темпера), Італії (Ватикан; у будинку Рафаеля - «Старе дерево» із серії "Весна в Седневі", 50х70, картон, полотно, темпера), США (Нью-Йорк - «На Ворсклі», 30х40, папір, акварель; Нью-Джерсі - «Свідки минулого (вітряк)» - 50х70, картон, полотно, темпера), Австралії («Стара хата на Полтавщині», 30х40, папір, акварель).

Сенсом життя вважає: жити й творити для своєї нації на своїй рідній землі.

Джерела[ред. | ред. код]