Амбіцький Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амбіцький.
Амбіцький Юрій Іванович
Народження 13 січня 1927(1927-01-13)
Прусік, Гміна Сянік, Сяноцький повіт, Республіка Польща
Смерть 18 липня 2000(2000-07-18)[1] (73 роки)
  Львів, Україна
Поховання Львів
Країна  Польська Республіка
 СРСР
 Україна
Навчання Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша (1957) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1965)
Діяльність скульптор, різьбяр по дереву, вчитель
Вчитель Севера Іван Васильович, Телишева Олена Миколаївна, Лащук Юрій Пилипович, Курилич Михайло Васильович, Гладкий Михайло Захарович, Якунін Іван Васильович, Ульгурський Ярослав Олексійович і Порожняк Тарас Миколайович
Член Спілка радянських художників України
Брати, сестри Амбіцький Мирон Іванович

Ю́рій Іва́нович Амбі́цький (нар. 13 січня 1927, Прусік — пом. 18 липня 2000, Львів) — український різьбяр, скульптор; член Спілки радянських художників України з 1961 року. Старший брат різьбяра Мирона Амбіцького.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 січня 1927 року в селі Прусіку (нині Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі). Походив із династії лемківських народних різьбярів. З 1945 року жив в Українї.

Упродовж 1946—1957 років навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва у Івана Севери. Дипломна робота — меморіальна дошка Устиму Кармалюку (керівник Олена Телишева), встановлена у Кам'янці-Подільському на Папській вежі Старої фортеці 18 квітня 1958 року [2]. З 1957 року — художник-монументаліст Львівського художньо-виробничого комбінату; одночасно протягом 1958—1963 років викладав у середній школі у Львові.

1965 року закінчив Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва, де навчався у Тараса Порожняка, Юрія Лащука, Михайла Курилича, Івана Якуніна, Ярослава Ульгурського. Дипломна робота — декоративні скульптури малих форм «Гуцульська сюїта» та «Львів'янка» у кераміці (керівник Михайло Гладкий, оцінка — відмінно)[3].

Жив у Львові в будинку на вулиці Тернопільській, № 1 а, квартира № 26. Помер у Львові 18 липня 2000 року. Похований у Львові[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкової та монументальної пластики. Використовував дерево, ковану мідь, камінь, метал, гальваніку, кераміку. Поєднував традиції лемківської різьби та сучасної львівської скульптурної школи. Разом із братом створив скульптури:

  • «На водопій» (1960);
  • «Колгоспні змагання» (1960);
  • горельєф «Гайдамаки» (1961, за мотивами поеми Тараса Шевчека «Гайдамаки»);
  • «Естафета миру» (1962);
  • «Будьонівці під Львовом» (1962);
  • «Було колись на Вкраїні» (1964; Національний музей Тараса Шевченка);
  • декоративне панно «Діти різних народів» (1966);
  • «Нащадки Довбуша» (1967);
  • декоративна пластина «Тачанка» (1968);
  • «Голова гуцула» (1968);
  • «Опришки» (1970);
  • «Поліська легенда» (1971);
  • плакета «Пам'ятка львівської архітектури» (не пізніше 1974)[5];
  • «За владу Рад», барельєф (не пізніше 1974)[6];
  • «С. Марченко», медаль (не пізніше 1974)[7];
  • «Танок» (1975, дерево, 145×90×65)[8];
  • «Заслужені артистки УРСР сестри Байко» (1975, мідь, гальванопластика, 100×66×32, співавтор Василь Одрехівський)[9];
  • скульптурні портрети Тараса Шевченка, Івана Франка (обидва — 1975);
  • «Карпатський рейд» (1975, дерево, 85×200×35),[10];
  • «Портрет Героя Радянського Союзу П. Дяченка» (1975, гальванопластика, 50×30×30)[8];
  • «На світанку сина проводжала мати» (1977, дерево, 80×80×35)[11];
  • «Лілея» (1977);
  • «Пісня» (1979, дерево, 100×66×30)[8];
  • «Золота осінь» (1979);
  • «Весна» (1982, тонований гіпс, 80×60×30)[12];
  • ажурний рельєф «За життя» (1982, тонований гіпс, 70×90×15)[13];
  • «Журавлі» (1984);
  • «Весна 45-го» (1985);
  • «Нескорений» (1985, дерево, 90×60×70)[14];
  • «У батьковій кузні» (1986, тонований гіпс, 80×50×37)[15];
  • «Танок» (1986);
  • «Портрет Тараса Шевченка» (1988);
  • «Материнство» (1988);
  • «Господар рідних гір» (1988);
  • «Газда» (1989);
  • «Юрій Змієборець» (1998);
  • «Архангел Михаїл» (1998);
  • «Молитва» (1999);
  • «Мольфар» (1999);
  • «Доля» (1999);
монументальна скульптура

Брав участь у обласних, всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних виставках з 1957 року, зокрема у республіканських і всеукраїнській у Києві у 1961, 1964, 1999 роках; виставках «Українське народне декоративне мистецтво»: у Франції у 1957 році, Угорщині і Німеччині у 1965 році, Канаді у 1967 році. У 1962 році отримав 2-гу премію на республіканському конкурсі сувенірів.

Крім вище згаданого музею, роботи збергігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Канівському музеї Тараса Шевченка, Харківському етнографічному музеї, Національному музеї та Музеї етнографії у Львові. Близько 20 творів братів придбало Міністерство культури України[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шевченківська енциклопедія — Київ: 2013. — ISBN 978-966-02-6420-5, 978-966-02-6421-2
  2. ↑ Шпильова Віра. Стежка до Старої фортеці // Прапор Жовтня. — 1988. — 8 березня. — С. 3.
  3. ↑ Амбіцький Юрій Іванович / Львівська національна академія мистецтв. Кафедра художньої кераміки. Випускники кафедри.
  4. ↑ Юрій Амбіцький / Організація Оборони Лемківщини.
  5. ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 53.
  6. ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 33.
  7. ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 117.
  8. ↑ а б в Выставка произведений художников западных… — С. 24. (рос.)
  9. ↑ Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 25.
  10. ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 24.; Художня виставка «Слава праці»… — С. 25. (рос.)
  11. ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 44.
  12. ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 14.
  13. ↑ Каталог обласної художньої виставки «Бійці вогненного фронту». — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 10—11.
  14. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 7.
  15. ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.
  16. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 228.
  17. ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
  18. ↑ Іван Красовський. Діячі науки і культури Лемківщини: Довідник.

Література[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амбіцький_Юрій_Іванович&oldid=41434273