Умер Іпчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умер Іпчі
Ümer İpçi
Народився 1897(1897)
Російська імперіяБахчисарай, Російська імперія
Помер 11 січня 1955(1955-01-11)
СРСР Томськ, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Національність кримський татарин
Діяльність письменник
Alma mater Галія (медресе)
Мова творів кримськотатарська
Роки активності 19381942
Напрямок реалізм
Жанр вірші, оповідання, драма

Уме́р Іпчі́ (крим. Ümer İpçi; 1897, Бахчисарай — 11 січня 1955, Томськ) — кримськотатарський поет, письменник, драматург, режисер, актор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Умер Іпчі народився в 1897 році у Бахчисараї, в родині дрібного торговця. Початкову освіту здобув у місцевій новометодній школі. В 1914 році продовжив свою освіту в медресе «Галія» в Уфі. У 1917 році Умер повернувся в Крим і кілька років працював учителем.

У другій половині 20-х років XX століття працював актором, режисером, а потім і директором Кримськотатарського академічного театру. Водночас був співробітником газети «Янъы Дюнья» («Новий світ»).

У 1937 році Умер Іпчі обвинувачений у «націоналізмі» й ув'язнений до в'язниці строгого режиму терміном на 12 років. У 1949 році, незважаючи на закінчення строку ув'язнення, він не був звільнений, а відправлений у психіатричну лікарню міста Томська, де і помер 11 січня 1955 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Свій перший вірш «Медресе» Іпчі написав у 1915 році. У п'єсах «Фаіше» («Розпусниця») (1923), «Алім» (1925), «Ненкенджан ханум» (1926) драматург висвітлював історичні події з життя кримськотатарського народу. Були повідомлення, що він написав кілька романів, але в роки репресій рукописи безвісти зникли.

Відомі ще кілька творів:

  • «Куреш» (Боротьба): Збір. оповідань — Акъмесджит: Кърымдевнешр, 1927. — 88 с.
  • «Азад халкъ» (Вільний народ): П'єса в 3-х ч. — Акъмесджит. — Кърымдевнешр, 1927. — 55 с.
  • «Айыныкълар» (Тверезі): П'єса в 4-х ч. — Акъмесджит: Кърымдевнешр, 1930. — 48 с.
  • «Душман» (Ворог): П'єса у 8-ми ч. — Акъмесджит. — Кърымдевнешр, 1935. — 80 с.
  • «Икяелер»: Оповідання. — Ташкент.: Эдебият ве санъат нешрияты, 1972. — 206с.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

В 1972 році, в Ташкенті був виданий збірник творів Умера Іпчі «Икяелер» («Оповідання»). Про творчість письменника молодим філологом Ісмаілом Керімом у 1988 році написана монографія «Теренлик» («Глибина»):

  • Керімов І. «Умер Іпчі- публіцист ве терджимеджи» (Умер Іпчі — публіцист і перекладач): Йылдыз. — 1985. — № 2. — С. 122–126.
  • «Эдебиятымызнынъ корюмли эрбабы» (Видатний діяч нашої літератури): Йылдыз. — 1987. — № 2. — С. 65.
  • Керімов І. «Теренлик» (Глибина): Літературно-бібліогр. нарис. — Ташкент, 1988. — 144 с.
  • Осман А. «Эпимиз севген эдип» (Всіма улюблений письменник): — Йылдыз. — 1992. — № 5/6. — С. 252–262.

Посилання[ред. | ред. код]