Очікує на перевірку

Умер Іпчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умер Іпчі
Ümer İpçi
Народився1897(1897)
Російська імперіяБахчисарай, Російська імперія
Помер11 січня 1955(1955-01-11)
СРСР Томськ, СРСР
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Національністькримський татарин
Діяльністьписьменник
Alma materГалія (медресе)
Мова творівкримськотатарська
Роки активності19381942
Напрямокреалізм
Жанрвірші, оповідання, драма

Уме́р Іпчі́ (крим. Ümer İpçi; 1897, Бахчисарай — 11 січня 1955, Томськ) — кримськотатарський поет, письменник, драматург, режисер, актор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Умер Іпчі народився в 1897 році у Бахчисараї, в родині лимаря. Початкову освіту здобув у місцевій новометодній школі. В 1914 році продовжив свою освіту в медресе «Галія» в Уфі. У 1917 році Умер повернувся в Крим і кілька років працював учителем.

У другій половині 20-х років XX століття працював актором, режисером, а потім і директором Кримськотатарського академічного театру. Водночас був співробітником газети «Янъы Дюнья» («Новий світ»).

У 1937 році Умер Іпчі обвинувачений у «націоналізмі» й ув'язнений до в'язниці строгого режиму терміном на 12 років. У 1949 році, незважаючи на закінчення строку ув'язнення, він не був звільнений, а відправлений у психіатричну лікарню міста Томська, де і помер 11 січня 1955 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Свій перший вірш «Медресе» Іпчі написав у 1915 році. У п'єсах «Фаіше» («Розпусниця») (1923), «Алім» (1925), «Ненкенджан ханум» (1926) драматург висвітлював історичні події з життя кримськотатарського народу. Були повідомлення, що він написав кілька романів, але в роки репресій рукописи безвісти зникли.

Відомі ще кілька творів:

  • «Куреш» (Боротьба): Збір. оповідань — Акъмесджит: Кърымдевнешр, 1927. — 88 с.
  • «Азад халкъ» (Вільний народ): П'єса в 3-х ч. — Акъмесджит. — Кърымдевнешр, 1927. — 55 с.
  • «Айыныкълар» (Тверезі): П'єса в 4-х ч. — Акъмесджит: Кърымдевнешр, 1930. — 48 с.
  • «Душман» (Ворог): П'єса у 8-ми ч. — Акъмесджит. — Кърымдевнешр, 1935. — 80 с.
  • «Икяелер»: Оповідання. — Ташкент.: Эдебият ве санъат нешрияты, 1972. — 206с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

В 1972 році, в Ташкенті був виданий збірник творів Умера Іпчі «Икяелер» («Оповідання»). Про творчість письменника молодим філологом Ісмаілом Керімом у 1988 році написана монографія «Теренлик» («Глибина»):

  • Керімов І. «Умер Іпчі- публіцист ве терджимеджи» (Умер Іпчі — публіцист і перекладач): Йылдыз. — 1985. — № 2. — С. 122–126.
  • «Эдебиятымызнынъ корюмли эрбабы» (Видатний діяч нашої літератури): Йылдыз. — 1987. — № 2. — С. 65.
  • Керімов І. «Теренлик» (Глибина): Літературно-бібліогр. нарис. — Ташкент, 1988. — 144 с.
  • Осман А. «Эпимиз севген эдип» (Всіма улюблений письменник): — Йылдыз. — 1992. — № 5/6. — С. 252–262.

Посилання

[ред. | ред. код]