Універсальна дискримінантна модель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сутність моделі[ред. | ред. код]

Проблему неможливості використання закордонних методик у практиці оцінювання фінансового стану українських підприємств, спробував вирішити вітчизняний економіст О. Терещенко. Він розробив універсальну дискримінантну функцію, яка є оптимальною для діагностики ризику банкрутств українських підприємств, оскільки на його думку, оптимальна дискримінантна функція повинна враховувати всі складові фінансового стану: ліквідність, прибутковість, оборотність, структуру майна, капіталу тощо.

Вона має такий вигляд:

Z = 1,5 Х 1 + 0,08 Х 2 + 10 Х 3 + 5 Х 4 + 0,3 Х 5 + 0,1 Х 6

де

Для обчислення коефіцієнта X1 використовується показник Cash Flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються в результаті операційної та інвестиційної діяльності й залишаються в розпорядженні підприємства в певному періоді.

Інтерпретація результатів моделі[ред. | ред. код]

Отримані результати після обрахунків можна інтерпретувати так:

  • Z>2 – підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство;
  • 1<Z<2 – фінансова рівновага порушена, але за умови переходу підприємства на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;
  • 0<Z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;
  • Z<0 – підприємство є напівбанкрутом.

Особливості моделі[ред. | ред. код]

Дискримінантна модель О.Терещенка має наступні переваги:

  • простота у розрахунку;
  • розроблена на використанні вітчизняних статистичних даних й враховує галузеві особливості підприємства;
  • за рахунок використання різноманітних модифікацій базової моделі до підприємств різних видів діяльності вирішує проблему визначення критичних значень показників, які є індикатором імовірності банкрутства підприємства конкретної галузі.

Однак дана методика не є досконалою і має свої недоліки:

Таким чином, чим універсальнішою є модель, тим менший її рівень точності. Практика вимагає впровадження методологічних підходів, які є не стільки універсальними і простими, скільки ефективними.

Див.також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Славюк P.А. Фінанси підприємств: підручник / Р. А. Слав`юк ; Національний банк України, Університет банківської справи. - К. : УБС НБУ : Знання, 2010. - 550 с.
  • Козьменко О.В. – Актуарні розрахунки: навч.посібник. – С.: Ділові аспекти, 2011. – 224 с.
  • Лепейко Т.І., Доценко Т.О. «Аналіз сучаснх методик прогнозування ймовірності банкрутства підприємств» //Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць № 1(10)2011
  • Волошанюк Н.В., Маліванчук С.Ю. «Організаційно-методичні аспекти діагностики ризику банкрутства підприємств»//Фінанси: Збірник наукових праць №4(17)2012