Унітаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Toilet with flush water tank.jpg
Унітаз: звукове супроводження

Унітаз (англ. The Unitas від лат. unitas — єдиний, блок) — санітарно-технічний пристрій, який встановлюється в туалетах і оснащений системою автоматичного або напівавтоматичного змиву. Зазвичай виготовляється з сантехнічної кераміки. Конструкція, подібна сучасному унітазу, вперше винайдена в Китаї приблизно в I ст. до н. е.. У Європі подібний пристрій вперше з'явилося в Англії у вікторіанську епоху.

Етимологія[ред.ред. код]

Слово «Унітаз» походить від назви моделі ватерклозету «The Unitas» (єдність, поєднання) британської фірми Томаса Твіфорда (Thomas William Twyford, 1849–1921). Твіфорд одним з перших запантентував (1883) конструкцію поєднуючу в собі керамічну фаянсову раковину та зливний клапан. Його фірма започаткула серійний випуск керамічних ватерклозетів, одним з основних замовників-клієнтів фірми був Англійський королівський двір. Потім вироби фірми потрапили в Російську імперію, де назва закріпилася[1].

Сучасні унітази[ред.ред. код]

  • Існують в підвісному (настінному) або підлоговому виконанні.
  • Підлогові унітази діляться на унітази з бачком (унітази-компакти), унітази, що стоять окремо, унітази з повним примиканням до стіни (приставні), чаші Генуя (або турецькі унітази).
  • Виготовляються з порцеляни, яка на відміну від фаянсу практично не вбирає вологу, а значить є більш гігієнічною.
  • Зливають 6 л води ГОСТ 21485-94. Існують варіанти з подвійним зливом (3 і 6 л), а також з переривним зливом. Існують механічні (кнопкові) та електронні (безконтактні) зливні системи.
  • Висота установки унітазу становить 400 мм ГОСТ 30493-96.
  • Виготовляються з горизонтальним, вертикальним, похилим або сифонні (американський тип) зливом.
  • Виготовляються з нижнім, бічним або заднім підведенням води до бачка.
  • Мають певні вимоги щодо якості змиву ГОСТ 13449-82. Зокрема визначається ефективність змиву паперу, муляжів фекалій, а також ступінь ополіскування внутрішньої поверхні чаші.
  • За тим же стандартом, унітаз повинен витримувати 200 кг статичного навантаження. Однак сучасні виробники унітазів заявляють, що їхні вироби витримують до 400 кг навантаження (у тому числі і для підвісних унітазів). Деякі говорять і про чотириразовий запас (до 800 кг).
  • Підвісні унітази припускають наявність в стіні прихованого бачка або системи зливу без бачка. В останньому випадку змив здійснюється безпосередньо водою з водопроводу, без накопичення в бачку.
  • Пропонуються з додатковими властивостями глазурі: антибактеріальні (з додаванням срібла) і антибрудові (водовідштовхувальна глазур).
  • Найбільш технологічно просунуті унітази вміють: видаляти запах, робити автоматичний змив, підігрівати сидіння, обполіскувати (як у біде), сушити феном і навіть програвати запис звуку води, що змивається (для особливо сором'язливих користувачів, які не бажають розповсюдження звуків при метеоризмі і в той же час прагнуть економити воду).

Догляд за унітазом[ред.ред. код]

Чаша унітаза під час змивання

Щоб не було запаху, прибирати унітази слід не рідше, ніж раз на тиждень. Дехто миє щодня або через день. Для миття використовують спеціальні мийні засоби.

Історія унітазу[ред.ред. код]

Туалетні пристрої Стародавнього Єгипту на яких можна сидіти датуються другим тисячоліттям до н. е.[джерело?]

Кріслоподібна кам'яна споруда з підлокітниками і пристроєм для спуску води виявлено китайськими археологами в поховальному комплексі в Шанчіу (206-23 рр. до н. е.). Мабуть і в загробному житті цей прообраз унітазу мав для правителів Китаю важливе значення[джерело?]. Незвично цікавий прообраз стародавнього азіатського унітазу знайдений на Цейлоні (Шрі-Ланка).

Родоначальником унітазів, в тому вигляді, в якому ми звикли їх бачити, можна вважати нічну вазу з порцеляни, що подавалася знатним особам у Франції, або звичайний стілець з вирізаним отвором, що використовувався для цих же цілей у Німеччині. Американське

Покращена версія Джозефа Брама була першим практичним унітазом

«Crapper» для позначення туалету походить від прізвища його творця (Т. Креппер)[джерело?]. Цей заповзятливий англієць, що почав як скромний сантехнік в Челсі, незабаром створив свою компанію і через декілька років постачав водорозбірну і сантехнічну апаратуру до Букінгемського і Віндзорського палаців[джерело?].

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]