Усман I ібн Абд аль-Хакк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усман I ібн Абд аль-Хакк
Народився 1196
Помер 1240
·загиблий у бою
Країна  Марокко
Національність Бербери[1] і Зенати[1]
Діяльність правитель, вождь
Титул шейх
Посада шейх
Конфесія іслам і сунізм
Рід Мариніди
Батько Абд аль-Хакк I
Брати, сестри Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк[1], Абу Ях'я Абу Бакр[1] і Абу Юсуф Якуб[1]

Усман I ібн Абд аль-Хакк (араб. عثمان بن عبد الحق‎; бл. 1196 — 1240) — шейх бану-марин в 12171240 роках, заклав основи для утворення держави Маринідів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син шейха і султана Абд аль-Хакка I. Після його загибелі у 1217 році очолив бану-марин. Фактично в регіоні Ер-Риф створив незалежну від Альмохадів державу.

З 1230 року поновив боротьбу з Альмохадами, користуючись внутрішньою боротьбою за владу та війнами проти королівства Кастилія і Леон. У результаті все Північно-східне Марокко опинилося під його владою. Але проти нього виступив Ягморасан ібн Заян, валі Середнього Магрибу, з яким довелося вести запеклу війну.

У 1240 році його вбив християнський раб (за іншими відомостями — рабиня) в Ваді-Радаат. Спадкував зведений брат Мухаммад I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Payot, Paris, 1994
  • Clifford Edmund Bosworth. The New Islamic Dynasties. Columbia University Press, 1996 pg. 41
  1. а б в г д Encyclopaedia of Islam, 2nd editionЛейден: Brill.