Усман I ібн Абд аль-Хакк
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Усман I ібн Абд аль-Хакк | |
|---|---|
| Народився | 1196 |
| Помер | 1240 ·загиблий у бою |
| Країна |  Марокко |
| Національність | Бербери[1] і Зенати[1] |
| Діяльність | правитель, вождь |
| Титул | шейх |
| Посада | шейх |
| Конфесія | іслам і сунізм |
| Рід | Мариніди |
| Батько | Абд аль-Хакк I |
| Брати, сестри | Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк[1], Абу Ях'я Абу Бакр[1] і Абу Юсуф Якуб[1] |
Усман I ібн Абд аль-Хакк (араб. عثمان بن عبد الحق; бл. 1196 — 1240) — шейх бану-марин в 1217—1240 роках, заклав основи для утворення держави Маринідів.
Син шейха і султана Абд аль-Хакка I. Після його загибелі у 1217 році очолив бану-марин. Фактично в регіоні Ер-Риф створив незалежну від Альмохадів державу.
З 1230 року поновив боротьбу з Альмохадами, користуючись внутрішньою боротьбою за владу та війнами проти королівства Кастилія і Леон. У результаті все Північно-східне Марокко опинилося під його владою. Але проти нього виступив Ягморасан ібн Заян, валі Середнього Магрибу, з яким довелося вести запеклу війну.
У 1240 році його вбив християнський раб (за іншими відомостями — рабиня) в Ваді-Радаат. Спадкував зведений брат Мухаммад I.
- Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Payot, Paris, 1994
- Clifford Edmund Bosworth. The New Islamic Dynasties. Columbia University Press, 1996 pg. 41