Устечко (Кременецький район)
| село Устечко | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький |
| Громада | Вишнівецька селищна громада |
| Облікова картка | Устечко |
| Основні дані | |
| Засноване | 1630 |
| Населення | 612 |
| Територія | 1.750 км² |
| Густота населення | 349.71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47062 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′00″ пн. ш. 25°36′49″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 25.61361° сх. д.Координати: 49°51′00″ пн. ш. 25°36′49″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 25.61361° сх. д. |
| Водойми | річки: Горинь, Гніздична |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47313 Тернопільська обл, Кременецький р-н., смт. Вишнівець, вул. Грушевського, буд. 6 |
| Карта | |
  Устечко | |
 Устечко | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Усте́чко — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2020 адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Очеретне. У зв'язку з переселенням мешканців хутір Левковий виведений з облікових даних. Розташоване на річці Горинь, в центрі району. Сусіднє село із-заходу — колишнє містечко Новий Олексинець.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади.[1]
Населення — 566 осіб (2007).
Географія[ред. | ред. код]
У селі річка Гніздична впадає у річку Горинь.
Історія[ред. | ред. код]
- Перша писемна згадка — 1430 p.
- 1649 р. тут перебували козацькі загони Івана Богуна.
- Село стало прикордонним після підписаної таємної конвенції про поділ Речі Посполитої 5 серпня 1772 р. в Санкт-Петербурзі між Габсбурзською та Російською імперіями і Прусським королівством, за якою до Австрії переходила Галичина. Згідно з австрійсько-російською угодою від 18 вересня 1773 року залишалося за Річчю Посполитою.[2]
- Діяло товариство «Просвіта».
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,67 | |
| російська | 0,33 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква святого Михаїла (1862, дерев'яна),[4] дзвіниця (1744), капличка.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ ДОВІДКА ПРО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ / Державний архів Тернопільської області. Путівник [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].— С. 346.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 травня 2019.
- ↑ Церква Устечко Кременецький район. decerkva.org.ua. Процитовано 14 березня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- В. Уніят, В. Ханас. Устечко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 499.
| ||||||||