Новий Олексинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новий Олексинець
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район Кременецький район
Громада Лопушненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020110080067463
Основні дані
Засноване до 1568
Населення 628
Поштовий індекс 47065
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 49°50′23″ пн. ш. 25°29′46″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 25.49611° сх. д. / 49.83972; 25.49611Координати: 49°50′23″ пн. ш. 25°29′46″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 25.49611° сх. д. / 49.83972; 25.49611
Відстань до
районного центру
52 км
Найближча залізнична станція Збараж
Відстань до
залізничної станції
27 км
Місцева влада
Адреса ради 47054, Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Лопушне, вул. Шевченка,12
Карта
Новий Олексинець. Карта розташування: Україна
Новий Олексинець
Новий Олексинець
Новий Олексинець. Карта розташування: Тернопільська область
Новий Олексинець
Новий Олексинець
Мапа
Мапа

CMNS: Новий Олексинець у Вікісховищі

Нови́й Оле́ксинець — село Лопушненської сільської громади Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району.

Населення — 628 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — у 1568 році як Андріїв, власність князя Андрія Вишневецького[1], згадане у зв'язку з наданням населеному пункту так званого локального магдебурзького права та міської печатки (символіку якої мав визначити «дідич», тобто власник поселення).

Містечко Волинського воєводства Андріїв[2].

Після 1570 року містечко перейменовано на Олексинець.

До 1914 у Новому Олексинці була митниця на російсько-австрійському кордоні, стояла прикордонна застава. Під час Першої світової війни село сильно постраждало від артобстрілу.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,68
російська 0,32

Релігія[ред. | ред. код]

Церква Воздвиження Чесного Хреста

Є дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього, збудована 1846 році на фундаменті старої церкви.

Також є Дім молитви і громада Української Церкви Християн Віри Євангельської (УЦХВЄ),

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють ЗОШ 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, амбулаторія, стоматологічний кабінет, 3 магазини, щочетверга «базарний день»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 9.
  2. Троневич П. Волинь сутінках української історії ХІУ-ХУІ ст.. — Луцьк : Місійна книжкова фабрика «Християнське життя», 2003. — 103 с.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]