Ус Анатолій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ус.
Анатолій Ус
Ус Анатолій Вікторович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 3 вересня 1972(1972-09-03)
с. Гнилець, Звенигородський район, Черкаська область, Україна
Смерть 15 червня 2022(2022-06-15) (49 років)
поблизу м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Сили спеціальних операцій
Формування
 3 ОП СпП
Війни / битви Російсько-українська війна
* Бої за Сєвєродонецьк
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анатолій Вікторович Ус (3.09.1972 — 15.06.2022) — старший содат Збройних сил України, оператор спеціального призначення 3 ОП СпП, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня. Загинув у боях за Сєвєродонецьк під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 вересня 1972 року в селі Гнилець Звенигородського району Черкаської області. Після закінчення школи та професійного училища призвався до лав Збройних Сил повітряно-десантних військ, у рядах яких неодноразово був задіяний у місцях ведення бойових дій.

Під час російського вторгення в Україну в 2022 році був оператором групи спеціального призначення 3 ОП СпП. 10 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Загинув 15 червня 2022 року у ході виконання бойового завдання, поблизу м. Сєвєродонецьк Луганської області в ході ведення спеціальної розвідки, під час переправи через річку Сіверський Донець.[1][2]

Поховано на Батьківщині, в Моринському старостинському окрузі (Звенигородський район, Черкаська область). Залишились дружина та двоє доньок.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Поблизу Сєвєродонецька загинув захисник із Черкащини. zmi.ck.ua. 20 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  2. ↑ Солдата із Звенигородщини посмертно нагородили орденом “За мужність”. Дзвін. 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  3. ↑ На Звенигородщині попрощались із загиблим героєм. 18000.com.ua. 20 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  4. ↑ Указ Президента України від 10 червня 2022 року № 405/2022 «Про відзначення державними нагородами України»


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ус_Анатолій_Вікторович&oldid=39917256