Фабрика Оскара Шиндлера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фабрика Оскара Шиндлера Pictogram infobox palace.png
Schindler’s factory, Kraków, 2011.jpg
Тип споруда
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Розташування
Адреса Краків
Засновник Оскар Шиндлер
Засновано 2010
Відкрито 2010
Закрито березень 1943
Сайт mhk.pl/branches/oskar-schindlers-factory

Фабрика Оскара Шиндлера у Вікісховищі?
Оригінальний виробничий цех

Фабрика Шиндлера (пол. Fabryka Oskara Schindlera) — музей німецької окупації Кракова, який на рівні з Вавелем є найбільш популярним у старовинному польському місті. Спочатку фабрика мала назву «Rekord» та виготовляла металевий посуд. З 1939 до 1945 року вона перейшла у власність німецького підприємця Оскара Шиндлера і отримала назву «Emailwarenfabrik (DEF)». На Фабриці Шиндлера працювали виключно євреї, яких в подальшому було занесено до так званого Списку Шиндлера. Після Другої світової війни фабрика стала державною власністю і з 2005 року — власністю Кракова. З 2007 року її розділили між Краківським історичним музеєм, який організував у ній виставку «Краків в часи окупації 1939—1945», і Музеєм сучасного мистецтва. Вона входить до туристичного маршруту «Краківський шлях техніки». Знаходиться на вулиці Липова, 4.

Історія[ред. | ред. код]

Фабрика під назвою «Pierwsza Małopolska Fabryka Naczyń Emaliowanych i Wyrobów Blaszanych „Rekord“ Sp. z o.o.» була заснована в 1937 році єврейськими підприємцями Ізраєлем Коном, Вольфом Лузером Гляйтманом і Михаїлом Гутманом та знаходилась по вулиці Романовича 9, а з січня 1938 року виробництво змінило місце розташування на приміщення на сучасній вулиці Липова 9. В березні 1939 року вона припинила виробництво і в червні того ж року збанкрутувала.

В листопаді 1939 року Оскар Шиндлер очолив Опікунську раду збанкрутілої фабрики. Невдовзі, а саме на початку 1940 року, він орендував приміщення фабрики та змінив назву на «Emailwarenfabrik (DEF)». Опісля Шиндлер розпочав її розбудову, розмістив на ній нові виробничі потужності: токарські верстати, преси для порізки металу та різноманітний інструментарій. У 1942 році успішна діяльність фабрики сприяла побудові нового третього поверху адміністративної будівлі, де розмістили виставкову залу, склад та кілька соціальних приміщень, в тому числі офіс та квартиру Оскара Шиндлера.

Спочатку фабрика «Emailwarenfabrik (DEF)» виготовляла емальований посуд, а з 1943 року також почала виробляти військову продукцію для Вермахту, а саме снаряди і детонатори для артилерійського та авіаційного озброєння.

Серед працюючих спочатку переважали поляки, але з плином часу їх замінили євреї. Коли в березні 1943 року було ліквідовано краківське гетто, частина євреїв, які залишились живими перебувала в концентраційному таборі Плашув, виконуючи «нелюдську» працю. За сприяння Оскара Шиндлера всі його працівники були розміщені в бараках на території фабрики. В 1944 році чисельність єврейських робітників склала близько 1100 осіб. З наближенням фронту Оскар Шиндлер евакуював фабрику на свою батьківщину — Чехію, а саме в місто Брюннліц (нині — Бржненець в Чехії) в чеських Судетах. Щоб врятувати в'язнів, він разом з бухгалтером фабрики Ісааком Штерном склав «Список Шиндлера», завдяки якому викупив та вивіз більше 1100 робочих, тим самим врятувавши їхні життя. Там євреї пропрацювали до 8 травня 1945 року, дати підписання Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини.

Історія фабрики «Emailwarenfabrik (DEF)» була описана австралійським письменником Томасом Кеніллі у повісті «Schindler's Ark», на основі якої було знято художній фільм Стівена Спілберга «Список Шиндлера».

Музей[ред. | ред. код]

У 1947 році фабрика перейшла у власність держави. З 1948 року перебуває під управлінням державного Краківського електричного підприємства «Unitra-Telpod». Крім виробничих потужностей, адміністративних будівель та технічного обладнання за в'їзною брамою залишилися мостові ваги, виготовлені Польською фабрикою залізничного обладнання у 30-их роках ХХ ст.

У 2007 році було прийнято рішення пожертвувати адміністративну будівлю заводу емальованого посуду Краківському історичному музею, який організував на вулиці Липовій 4 в Кракові постійну експозицію документації періоду окупації міста у 1939—1945 роках. Презентована виставка отримала назву «Краків в часи окупації 1939—1945». Метою музею є демонстрація історії фабрики по вулиці Липовій в широкому історичному контексті. В 45 виставкових залах показано Краків та його мешканців, учасників Другої світової війни. Виставка поділена на кільканадцять тематичних відділів, зокрема: війна 1939 року, роль Кракова як адміністративного центру Генерал-губернаторства, буденність населення при окупації, доля краківських євреїв, польська підпільна держава, історія фабрики Шиндлера та історія життя самого Оскара Шиндлера. Музейні експонати доповнюються обширною фотографічною та архівною документацією, отриманою як з польських так і закордонних джерел. Цей відділ було відкрито 10 червня 2010 року.

На території фабрики Шиндлера також знаходиться Музей сучасного мистецтва.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Monika Bednarek, Deutsche Emailwarenfabrik Oskara Schindlera w Krakowie w latach 1939—1945, «Krzysztofory» nr 22 (2004), s. 127—143.
  • Andrzej Chwalba, Dzieje Krakowa. Kraków w latach 1939—1945, tom 5, Kraków 2002.
  • Zbiory Archiwum Państwowego w Krakowie, Archiwum Żydowskiego Instytutu Historycznego
  • Wystawa o historii Fabryki Oskara Schindlera zrealizowana przez Muzeum Inżynierii Miejskiej w Krakowie

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]