Оскар Шиндлер
Оскар Шиндлер | |
---|---|
Oskar Schindler | |
Народився |
28 квітня 1908[1][2][…] Світави, Світави[4] |
Помер |
9 жовтня 1974[1][2][…] (66 років) Гільдесгайм, Нижня Саксонія, ФРН[1] ·печінкова недостатність |
Поховання |
Сіон : |
Країна |
![]() ![]() |
Національність | Німець |
Діяльність | підприємець |
Знання мов | німецька[2], чеська, польська і іспанська |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Конфесія | католик, що не сповідує віру |
Батько | Ганс Шиндлер |
Мати | Францішка Лузер |
У шлюбі з | Емілія Шиндлер |
Нагороди | |
IMDb | ID 0771861 |
Сайт | oskarschindler.com |
Оскар Шиндлер (нім. Oskar Schindler; 28 квітня 1908, Цвіттау, Австро-Угорська імперія (нині Світави Чехія) — 9 жовтня 1974, Гільдесгайм, Німеччина) — судетський німецький промисловець, який врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту, надавши їм роботу на своїх заводах у Польщі та Чехії. Ця історія лягла в основу книги «Ковчег Шиндлера» і заснованого на ній фільму «Список Шиндлера».
Біографія[ред. | ред. код]
Оскар Шиндлер народився 28 квітня 1908 в австро-угорському містечку Цвіттау (нині Світави в Чехії) в католицькій родині Ганса Шиндлера і Францишки Лузер. Оскар мав сестру Ельфріду, яка народилася 1915-го року. Родина походила з Відня і рідною мовою була німецька. Оскар закінчив техучилище, проте не отримав атестат, тому наступні три роки працював на фірмі батька. У 1928-му році він одружився. Його дружина Емілія стверджувала, що батько Оскара був п'яницею та розпусником, що негативно вплинуло на його дітей.
Оскар спочатку займався бізнесом та, збанкрутувавши в роки Великої депресії, Шиндлер, бувши громадянином Чехословаччини, був завербований абвером, але незабаром був викритий і перебував в ув'язненні з липня по жовтень 1938, і був звільнений після «Мюнхенської угоди». У 1939 Шиндлер вступив у НСДАП. Він заснував завод з виробництва металевого посуду на самому початку Другої світової війни. Більш того, він дуже виграв від антисемітської політики німецьких окупантів у Польщі, отримавши як «арієць» завод у Кракові, що раніше належав єврейському підприємцю Натану Вюрцелю.

Наприкінці 1944 року Шиндлеру вдалося вивезти тисячу своїх працівників-євреїв у Брнєнец[en] (Брнєнец) в Моравії і тим самим врятувати їх від таборів смерті. 10 травня 1945 року Брнєнец був звільнений радянськими військами.
Після війни, 1948 року, Оскар Шиндлер емігрував до Аргентини, але через десять років повернувся в ФРН і надалі багато їздив по різних країнах, де осіли врятовані ним люди (зокрема і в СРСР). У 1967 він був ушанований нагороди Ізраїльського меморіалу пам'яті жертв голокосту (Яд ва-Шем) і був названий одним з тих людей, хто гідний мати ім'я «Праведник світу».[5]
В останні роки свого життя він жив на допомогу єврейських організацій та подарунки врятованих ним людей[6].
Оскар Шиндлер помер 9 жовтня 1974 року та похований в Єрусалимі на горі Сіон.
Шиндлер в історії[ред. | ред. код]
За цими подіями, переказаним польським євреєм Польдеком Пфеффербергом, австралійський письменник Томас Кенеллі у 1982 написав книгу «Ковчег Шиндлера», відзначену Букерівською премією. У 1993 режисер Стівен Спілберг екранізував книгу, поставивши чорно-білу психологічну драму «Список Шиндлера». Фільм Спілберга отримав 7 нагород Американської кіноакадемії «Оскар», зокрема нагороду в номінації «Найкращий фільм», а виконавець ролі Шиндлера Ліам Нісон був номінований на найкращого актора.

Існувало кілька версій списку Шиндлера, складених для нацистської влади самим Шиндлером і його бухгалтером Іцхаком Штерном. Натепер[коли?] виявлено 5 списків, з них один перебуває в американському Музеї голокосту, один — у федеральному архіві Німеччини в Кобленці, два — в ізраїльському музеї-пам'ятнику жертвам голокосту Яд ва-Шем й один — у приватних руках.
Критика Шиндлера[ред. | ред. код]
Американський історик, професор університету Елона Девід Кроув[en] у своїй книзі «Оскар Шиндлер: невідомі факти з життя» стверджує, що у 1931—1938 рр. Шиндлер неодноразово поставав перед судом, у п'яти випадках його штрафували за бійки, 1933 р. посадили у в'язницю за співучасть у розкраданні, 1938 р. — на два місяці за загрози й шахрайство[7][8]. Девід Кроув запевняє, що в 1939-му році Шиндлер відправився до Польщі виключно за наказом абверу. Автор книги звертає увагу, що завод «Емалія» Шиндлер придбав не в колишнього власника, а у рейха за «не позначену в документах смішну суму». Девід Кроув повідомляє, що Шиндлер перепродував продукцію фабрики на чорному ринку вшестеро дорожче, в той час як його робітники непритомніли від голоду[8].
Існує думка, що Оскар Шиндлер рятував євреїв виключно заради грошей. З цієї причини в 2001 році за рішенням Ради Пардубіцької області Шиндлер був виключений зі списку видатних діячів цього краю. Цій темі присвячена книга «Правда про Оскара Шиндлера» чеського автора Їтки Ґрунтової[cs][9]. Їтка Ґрунтова стверджує, що існує єдиний справжній «список Шиндлера». Перед евакуацією підприємства із Кракова на схід зібрали сотні працівників — в цей час Шиндлер став біля воріт і викрикував прізвища тих, кого забирав із собою. Свідки тих подій згадують, що Шиндлер забрав з собою на нове місце тільки 50—60 чоловік, інші були відправлені до таборів Маутхаузен, Аушвіц або Штутгоф[9].
Кроув стверджує, що насправді існувало дев'ять списків, пов'язаних з підприємством Шиндлера[8]. Укладачем перших чотирьох був офіцер поліції Марсель Голдберг, який займався транспортуванням євреїв-робітників на заводи. За словами Кроува, Шиндлер запропонував лише додати кілька людей у цей список, але прізвища всіх інших євреїв зі списку Шиндлеру були незнайомі (у фільмі «Список Шиндлера» цих прізвищ Шиндлер теж не знав)[7].
Дружина Оскара Шиндлера — Емілія Шиндлер у своїх спогадах також дотримується вельми критичної оцінки особистості та діяльності свого чоловіка, зокрема, на її думку: «Список Шиндлера був складений людиною на ім'я Голдман. Він вписував туди людей за гроші. Немає грошей — немає місця в списку»[10].
Утім, у пізнішому інтерв'ю Емілія сказала, що «другу фабрику, в Судетах, він організував виключно з метою врятувати людей. Адже в Плашуві, під Краковом, фабрику закрили через наближення фронту, і всі робітники повинні були відправитися в Аушвіц. У Брунліці він нічого не заробив. Я займалася на фабриці фінансами та знаю це точно…»[11].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною республікою Німеччина» (1965)[12]
- Почесне звання «Праведник народів світу» (Ізраїль) (1967)
- Кавалер Великого хреста ордена Святого Сильвестра (Ватикан) (1938) - нагороджений Папою Павлом VI.[12]
- Лицар Великого хреста ордена Святого Григорія Великого (Ватикан)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118755102 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Evidence zájmových osob StB (EZO)
- ↑ Оскар Шиндлер — Яд Вашем (рос.)
- ↑ Оскар Шиндлер, який врятував під час війни 1200 євреїв, помер у злиднях, страждаючи на алкоголізм
- ↑ а б D. Smith Book Adds Layers of Complexity to the Schindler Legend The New York Times. November 24, 2004.
- ↑ а б в Капитал Шиндлера. / «Власть денег». Апрель 2006, (№ 79)
- ↑ а б Легенда об Оскаре Шиндлере / Наталья Судленкова, Радио Прага. 01.05.2007 (рос.)
- ↑ Список без Шиндлера Известия. 19 декабря 2002.
- ↑ Л. Велехов Последняя в списке Шиндлера. Совершенно секретно. No.1/5. 1 Февраля 2011
- ↑ а б Schindler, Oskar - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 22 лютого 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Steinhouse, Herbert (April 1994). The Real Oskar Schindler. Saturday Night (Andela Publishing). Процитовано 1 травня 2015 року.
- Thompson, Bruce, ред. (2002). Oskar Schindler. People Who Made History. San Diego: Greenhaven Press. ISBN 0-7377-0894-8.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оскар Шиндлер |
- Список Шиндлера оригинал в музеї Яд Вашем
- Оскар Шиндлер — Шиндлер не підходить…
- Остання в списку Шиндлера — стаття про дружину Шиндлера
- Правда про Оскара Шиндлера
- Легенда об Оскаре Шиндлере «Радіо Прага»
- Вышла новая биография Оскара Шиндлера: в жизни он был далек от кинообраза
- Holocaust Encyclopedia
|
- Народились 28 квітня
- Народились 1908
- Померли 9 жовтня
- Померли 1974
- Померли в Гільдесгаймі
- Поховані на горі Сіон
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Кавалери ордена Святого Сильвестра
- Судетські німці
- Німецькі підприємці
- Члени НСДАП
- Праведники народів світу з Німеччини
- Дворянство Святого Престолу
- Люди на марках
- Померли від печінкової недостатності
- Німецькі християни
- Чеські християни