Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович
| Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович | |
|---|---|
| нім. Friedrich von Falz-Fein | |
 | |
| Народився |
4 (16) квітня 1863 Асканія-Нова |
| Помер |
2 серпня 1920[1] (57 років) Бад-Кіссінген, Нижня Франконія, Баварія, Веймарська республіка, Німецька імперія[1] |
| Поховання | Старе кладовище дванадцяти апостолівd |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | наглядач за звіром |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Знання мов | німецька |
| Рід | Фальц-Фейни |
| Мати | Фальц-Фейн Софія Богданівнаd |
Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович (1863, Асканія-Нова (тепер — Херсонська область) — 2 серпня 1920, Бад-Кіссінген) — поміщик, барон, заснував у 1898 р. заповідник «Асканія-Нова». У напівпустому степу виростив сад, організував зоопарк, акліматизував десятки видів диких тварин і птахів, звезених з усіх континентів планети.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині Едуарда Івановича Фальц-Фейна та Софії Богданівни Фальц-Фейн (до шлюбу Кнауф) [2]. У віці 17 років в нагороду за добре здані іспити в гімназії отримав від батька 8 десятин землі на свій перший вольєр, де тримав кілька степових тварин.
У 1882 році поступив в Дерптський університет, протягом курсу навчання об'їхав усі найбільші ботанічні сади і зоопарки світу. Закінчивши університет в 1889 році, створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. В 1898 році закладає нові заповідні ділянки площею 500 і 120 десятин.
У 1898 році створює зоопарк і ботанічний сад (з 1898 року — заказник (природничий музей). Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц — Фейн витрачав на заповідник; провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.
В 1899 році привозить з Монголії коней Пржевальського. На межі століть в Асканії-Новій утримують 58 видів ссавців, 344 види птахів, в сумі — майже 2000 різних тварин.
В квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповіднику привозять зубрів.
В грудні 1905 року селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в Хорлах, Преображенці, Максимовці, Дофіно, Дарівці; херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від зруйнування.
На початку 1917 року Фрідріх залишає Асканію і переїжджає до Москви, а ще через рік — в Німеччину, важко переживаючи розлуку зі своїм заповідником.
Ф. Фальц-Фейн був членом Французького та інших товариств природодослідників.
Помер Фрідріх Фальц-Фейн 2 серпня 1920 року та похований у Берліні.
Науковий і природоохоронний доробок[ред. | ред. код]
Ознайомившись з світовим досвідом природоохоронної діяльності й поселившись у родовому маєтку, Ф.Фальц-Фейн 1883 року заснував перший не лише на території Російської імперії, але й у світі екологічний заповідник: виростив сад, заклав ботанічний парк, відкрив зоопарк, у якому жило на волі 58 видів тварин (2 тисячі) та 154 види птахів. Вчений врятував від вимирання дикого коня Пржевальського й дуже жалкував, що не встиг продовжити життя іншому виду диких коней — тарпанам. Він вивчав біловезьких зубрів й сприяв збереженню цього виду тварин, що потребують захисту. 1890 року — відчинив двері крупний краєзнавчий музей. В «Асканії-Нова» була багата бібліотека. Фактично Ф.Фальц-Фейн створив у Херсонському степу науковий інститут, який займався вивченням та збереженням природи краю. Сюди приїздили відомі вчені, тут проводилися наукові зібрання.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
1994 року ім'я Ф.Фальц-Фейна присвоєно Біосферному заповіднику «Асканія-Нова».
Література[ред. | ред. код]
- Ганкевич В. Ю., Задерейчук А. А. Фальц-Фейн Фрідріх-Якоб Едуардович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. Т. 10 (Т-Я): Наукова думка, 2013. — С. 264–265 (ISBN 978-966-00-1359-9)
- Задерейчук А. А. Фальц-Фейны в Таврии. — Симферополь: ДОЛЯ, 2010.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Lisa Heiss: Das Paradies in der Steppe. Der abenteuerliche Weg nach Askania Nova. Verlag Bitter, Recklinghausen 1981, ISBN 3-7903-0283-X
- Lutz Heck: In der Taurischen Steppe. Herbsttage bei Friedrich Falz-Fein in Askania Nova. Berlin 1920.
- Gerhard Wulz: Das verlorene Märchenland. Tod in Kissingen und eine sagenhafte Biographie. In: «Saale-Zeitung» vom 5. Januar 2008.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Biografie und Ahnenliste [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Stammliste der Familie Falz-Fein [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Exklave in ferner Steppe
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117498653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Блюмский В. Т. Хозяйка Таврийских степей // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 18, 2002, с. 16-20
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |