Фелікс Йордан

Фелікс Йордан
пол. Feliks Jordan
Псевдо	Вєслав Оджинські, F.J.
Народився	31 липня 1903(1903-07-31) Пустовійти, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	20 червня 1965(1965-06-20) (61 рік) Щецин,  Польща
Громадянство	Польща
Національність	поляк
Діяльність	журналіст, публіцист, театральний рецензент
Alma mater	Варшавський університет
Діти	Казімєж Йордан
Нагороди	Заслужений діяч культури Польщі

Фелікс Йордан (пол. Feliks Jordan, псевдоніми — Вєслав Оджиньскі (пол. Wiesław Odrzyński), F.J.; 31 липня 1903, Пустовійти, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 20 червня 1965, Щецин, Польща) — польський журналіст, публіцист, театральний рецензент, піонер щецинської журналістики. Заслужений діяч культури Польщі.

Життєпис

Фелікс Йордан народився 31 липня 1903 року в селі Пустовійти на Київщині (нині — с. Пустовіти, Обухівського району, Київської області, Україна) у поміщицькій родині. Навчався у середній школі в Харкові.

Журналістську кар'єру розпочав у 1924 році в редакції часопису «Słowo Pomorskie» в Торуні. Пізніше був редактором Польської телеграфної агенції та «Gazeta Warszawska». Паралельно вивчав історію у Варшавському університеті. Після закінчення навчання у 1930 році став секретарем редакції «Warszawski Dziennik Narodowy», де працював до початку другої світової війни.

Брав участь у вересневій кампанії 1939 року. Був старшим стрільцем 5-ї роти робітничих батальйонів оборони Варшави, організованої головним редактором «Robotnika» Мєчиславом Недзялковським. Під командуванням майбутнього поета і письменника Чеслава Останьковича він брав участь у боях в дільницях Воля та Охота у Варшаві. Після окупації німцями Варшави працював офіціантом у кав'ярні «Артистична». Був активним у підпіллі. Він був співредактором «Bulletin BROW». Розшукувався окупантом, переховувався. У середині 1940 року був заарештований та ув'язнений у варшавській в'язниці Пав'як. Неодноразово піддавався допитам і тортурам у штабі гестапо. Та все ж після звільнення знову активний у підпіллі. Після чергового арешту він був важко поранений під час втечі з транспорту для полонених.

Після закінчення війни працював референтом Польського Червоного Хреста у Варшаві. Згодом став службовцем товариства Державна земельна нерухомість (пол. Państwowe Nieruchomości Ziemskie) у Познані. Тоді ж повернувся до журналістики. Він був співредактором агіографічної монографії «Święty Wojciech 997—1947», виданої у Гнєзні.

Він був пов'язаний із Щецином з 1947 року. У 1947—1948 роках Фелікс Йордан був головним редактором культурно-громадського тижневика «Szczecin» (пізніше — «Tygodnik Wybrzeża»), який популяризував знання про морську економіку, економіку, культуру та історію Західної Померанії. Під його керівництвом піонерський журнал швидко здобув загальнонаціональне визнання, тексти якого публікували, зокрема, Єжи Анджеєвський, Лех Бондковський, Маріан Брандис, Францішек Феніковський, Збіґнєв Герберт, Тимотеуш Карпович, Ґерард Лабуда, Войцех Мисленицький, Ян Папуга, Ян Парандовський, Євгеніуш Паукшта, Єжи Пертек, Маріан П'єхаль, Лешек Пророк, Вітольд Вірпша. Після відомого з'їзду Спілки польських письменників у 1949 році, тижневик був закритий, а Фелікс Йордан став керівником відділу культури часопису «Kurier Szczeciński». З цим часописом він був пов'язаний до самої смерті.

Під псевдонімом Вєслав Оджинські (пол. Wiesław Odrzyński) опублікував у часописі «Kurier Szczeciński» серію етюдів «Кажуть століття» з історії Західного Помор'я, які були адресовані передусім молоді. Проте він був перш за все визнаним і шанованим театральним оглядачем. Його рецензії та колонки в цій галузі, написані безперервно протягом шістнадцяти років, досі вважаються зразком чудової та надійної журналістської роботи та є надзвичайно цінним джерелом знань про історію щецинських театрів. Писав також рецензії на виставки живопису. Він був, серед інших, автор монографії про художника Фелікса Цехомського («Життя і творчість Фелікса Цехомського»), опублікованої у журналі «Miesięcznik Pomorza Zachodniego Szczecin» (№ 3 за 1961 рік). У 1958—1965 роках він вів у цьому виданні рубрику «Культурне життя Щецина», в якій публікував інформацію про найважливіші культурні події міста. Він також співпрацював із двотижневими культурно-соціальними часописами «Pomorze» та «Życie Kulturalne Wsi». Інформаційні та культурні цікавинки часто підписував псевдонімом (F.J.).

Він був ініціатором створення Товариства друзів Щецина. Підтримував також розвиток обласного художнього руху та самодіяльності. Він був учителем і вихователем кількох поколінь молодих журналістів. Належав до Щецинського відділу Асоціації польських журналістів, де від 1961 року обіймав посаду дисциплінарного речника.

Фелікс Йордан помер 20 червня 1965 року після важкої хвороби. Похований на Центральному цвинтарі Щецина (кватера № 37А, ряд № 18, поховання № 6).

Родина

Син Казімєж Йордан (нар. 1956) — польський журналіст та публіцист часопису «Kurier Szczeciński».

Публікації

• 1967 — «Prasa, kino, radio i telewizja» (співавтор Збігнєв Пухальський).

Вибрані статті та рецензії

1948—1955

• 100 numer «Szczecina» (wspólnie z Czesławem Piskorskim) // Rocznik—Informator Pomorza Zachodniego. — Szczecin, 1948. — nr 25—26.
• Od «Pioniera Szczecińskiego» do «Tygodnika Wybrzeża» (wspólnie z Czesławem Piskorskim) // Rocznik—Informator Pomorza Zachodniego. — Szczecin, 1949. — t. 2.
• Wielki człowiek do małych interesów (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1954. — nr 185 (2952). — S. 3.
• Wujaszek Wania (z cyklu: Premiera w Teatrze Współczesnym) // Kurier Szczeciński. — 1954. — nr 212 (2979). — S. 3.
• Z historii miast woj. szczecińskiego // Życie Kulturalne Wsi. — 1955. — nr 3. — S. 4.
• Z historii miast woj. szczecińskiego // Życie Kulturalne Wsi. — 1955. — nr 4. — S. 2.
• 4 ekipy «Estrady» ruszają w teren // Życie Kulturalne Wsi. — 1955. — nr 4. — S. 3.

1958

• Rewelacyjne materiały polskie w archiwach szwedzkich // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 18 (4024). — S. 3.
• «Krzesiwo» J. Ch. Andersena (z cyklu: Premiera w Teatrze Współczesnym) // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 23 (4029). — S. 4.
• Wyborny humor. Występy «Wagabundy» w Szczecinie // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 29 (4035). — S. 6.
• Nędzne bogactwa — uroki włóczęgi. «Las» Ostrowskiego w Teatrze Polskim // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 75 (4081). — S. 3.
• Goldoni po raz trzeci. «Awantury» nie z tej ziemi… // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 118 (4124). — S. 3.
• Awans, czy degradacja kultury? Co po tytule, gdy pusto w… // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 200 (4206). — S. 6.
• Miły «Romans z wodewilu» (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1958. — nr 245 (4251). — S. 6.
• Rok 1957 w życiu kulturalnym Ziemi Szczecińskiej // Szczecin. — 1958. — z. 1/2. — S. 98—103.
• Życie kulturalne Szczecina // Szczecin. — 1958. — z. 9. — S. 123—133.
• Życie kulturalne Szczecina // Szczecin. — 1958. — z. 10. — S. 98—102.

1959

• «Orfeusz» w Teatrze Propozycji // Kurier Szczeciński. — 1959. — nr 72 (4387). — S. 6.
• Pamiętnik Anny Frank (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1959. — nr 108 (4423). — S. 6.
• Orły i oracze // Kurier Szczeciński. — 1959. — nr 117 (4432). — S. 3.
• Życie kulturalne Szczecina // Szczecin. — 1959. — z. 3. — S. 113—117.
• Życie kulturalne Szczecina // Szczecin. — 1959. — z. 6/7. — S. 145—150.
• Życie kulturalne Szczecina // Szczecin. — 1959. — z. 10. — S. 71—79.
• Życie kulturalne Szczecina // Szczecin. — 1959. — z. 11/12. — S. 117—122.
• Wysokie loty i mdła rzeczywistość. Szczecin kulturalny // Tygodnik Zachodni. — 1959. — nr 49. — S. 3, 8.

1960

• Nowa kompromitacja kierownictwa artystycznego «Estrady». Pojechali po «laury» do Warszawy // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 77 (4882). — S. 3.
• Jubileusz Aleksandra Rodziewicza // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 152 (4956). — S. 3.
• Ci, którzy wsławili Szczecin // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 172 (4976). — S. 3.
• Szczecińscy laureaci (współautor Ryszard Grabowski) // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 176 (4980). — S. 3.
• Województwo szczecińskie w ariergardzie społecznego ruchu kulturalnego // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 184 (4988). — S. 5.
• Droga sprzed 2 i pół tys. lat… Starożytny szlak odkryty pod Wolinem // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 225 (5029). — S. 1.
• Wojewódzki czy szczeciński Dom Kultury? // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 279 (5083). — S. 3.
• Przeciw wyobcowaniu placówek kulturalnych. O nowe formy upowszechnienia kultury // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 297 (5101). — S. 3.
• Po naradzie publicystów kultury. «W teren, w teren, miły bracie» // Kurier Szczeciński. — 1960. — nr 298 (5102). — S. 2.
• Życie kulturalne Szczecina. Styczeń — czerwiec 1960 // Szczecin. — 1960. — z. 8/9. — S. 121—130.
• Jak pobudzić inicjatywę społeczną. Na marginesie działalności TRZZ w Szczecinie // Tygodnik Zachodni. — 1960. — nr 3. — S. 4.

1961

• Z występów «Wagabundy» w Szczecinie // Kurier Szczeciński. — 1961. — nr 8. (5121) — S. 3.
• A świetne filmy czekają w archiwach… Nie wykorzystane możliwości — zmarnowane fundusze // Kurier Szczeciński. — 1961. — nr 80 (5193). — S. 3.
• «Ludzie z teczkami» czy dobrzy fachowcy? // Kurier Szczeciński. — 1961. — nr 85 (5198). — S. 4.
• «Dowód osobisty» M. Pawlikowskiej-Jasnorzewskiej (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 19 (5439). — S. 4.

1962

• «Powrót posła» Niemcewicza (z cyklu: Premiera w teatrze szkolnym) // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 70 (5490). — S. 3.
• «Ślepi o kolorach» «Głusi i niemi» o muzyce // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 92 (5512). — S. 8.
• «Drewniana miska» Morrisa (z cyklu: Premiera w Teatrze Współczesnym) // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 98 (5518). — S. 3.
• «Idiotka». Paryska komedia na scenie szczecińskiej (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 101 (5521). — S. 6.
• Pierwsza sztuka R. Liskowackiego «Umieraja dobrzy ludzie…» // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 108 (5528). — S. 3.
• Wrocławski Festiwal Teatralny. Przewaga reżyserii nad aktorstwem // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 122 (5542). — S. 3.
• «Sprawa Moniki» Morozowicz-Szczepkowskiej // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 194 (5614). — S. 3.
• Warszawska jesień teatralna. Trzeba ostrożnie wybierać // Kurier Szczeciński. — 1962. — nr 246 (5666). — S. 3.

1963

• «Gra i rzeczywistość» (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 8 (5733). — S. 3.
• Czy stoi, czy leży — miliard złotych się należy // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 37 (5762). — S. 6.
• «Oskarżeni» na Wielkiej // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 42 (5767). — S. 4.
• Teatry Dramatyczne Ziem Zachodnich. Cenna praca M. Misiornego // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 45 (5770). — S. 4.
• Szczeciński «Kopciuszek». Młodzieżowy Dom Kultury // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 51 (5776). — S. 4.
• Na Potulickiej «Bal w Savoy'u» // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 82 (5807). — S. 4.
• Hamlet i… Przed premierą w Teatrze Współczesnym // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 91 (5816). — S. 4.
• «Kajtuś Czarodziej» (z cyklu: Premiera w «Pleciudze») // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 97 (5822). — S. 4.
• «Dziewiąty sprawiedliwy» Jurandota (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 99 (5824). — S. 3.
• Kultura «obrządków» i kultura dnia codziennego // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 136 (5861). — S. 4.
• Książka na wsi szczecińskiej // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 276 (6001). — S. 5.
• Studenci na scenie. Autentyczne talenty i… brak rewelacji // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 282 (6007). — S. 2.
• «W kręgu podejrzeń» (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 282 (6007). — S. 4.
• Kujawsko-Pomorskie Towarzystwo Kulturalne // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 296 (6019). — S. 4.
• «Magik i małpiszon». Montaż satyryczno-liryczny poezji Gałczyńskiego // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 299 (6023). — S. 7.
• Sojusznicy i «obserwatorzy». Problemy upowszechniania kultury (rozmowa z kier. Wydziału Kultury Prezydium WRN Władysławem Daniszewskim) // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 303 (6027). — S. 4.
• W kulturze — rok pomyślności // Kurier Szczeciński. — 1963. — nr 303 (6027). — S. 4.

1964

• Z gościnnych występów Mieczysławy Ćwiklińskiej // Kurier Szczeciński. — 1964. — nr 85 (6115). — S. 4.
• Inicjatywa — prawo ruchu kulturalnego (rozmowa z z sekretarzem STK mgr. S. Krzywickim // Kurier Szczeciński. — 1964. — nr 94 (6124). — S. 4.
• Don Juan na wesoło. «Jaśnie Pan Nikt» w Teatrze Polskim // Kurier Szczeciński. — 1964. — nr 97 (6127). — S. 4.
• Woda niżej — sztuka wyżej! // Kurier Szczeciński. — 1964. — nr 225 (6225). — S. 4.
• Wstęp, «Program I Ogólnopolskiego Festiwalu Polskiej Poezji Współczesnej im. K. I. Gałczyńskiego w Szczecinie» czerwiec 1964. — S. 2.

1965

• Statystyk w krainie koszmaru // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 38 (6383). — S. 5.
• Moralność Pani Dulskiej (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 48 (6395). — S. 4.
• Muzyka, która lubimy… // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 50 (6397). — S. 4.
• Kultura — własność społeczna // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 57 (6404). — S. 4.
• Śpiewać albo nie śpiewać // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 63 (6410). — S. 8.
• Nowa «Balladyna» (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 66 (6413). — S. 4.
• «Matka Courage» w Teatrze Współczesnym. Daleko od Brechta… // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 72 (6419). — S. 4.
• Cztery lata w szczecińskiej kulturze // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 81 (6428). — S. 4.
• «Gaudeamus» i… «laboramus»! // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 85 (6432). — S. 4.
• W czytaniu trzymamy się mocno! // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 87 (6434). — S. 4.
• 20 lat szczecińskiej literatury // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 96 (6443). — S. 10.
• Przychodzę opowiedzieć (z cyklu: Premiera w Teatrze Polskim) // Kurier Szczeciński. — 1965. — nr 107 (6454). — S. 4.
• Kultura w prasie szczecińskiej // Rocznik Kultury i Sztuki. — 1965.

Нагороди

• Хрест Грюнвальда;
• Золотий Хрест Заслуги;
• Медаль «За Варшаву 1939-1945»;
• медаль «За перемогу і волю»;
• Золотий Почесний знак Грифа Поморського;
• Відзнака Тисячоліття польської держави;
• Заслужений діяч культури Польщі;
• Мистецька нагорода міста Щецин у галузі журналістики (1956);
• Журналістська премія міста Щецин.

Джерела та література

• Jolanta Frydrykiewicz Słowo o dziennikarzu // Spojrzenia. — 1971. — nr 11. — S. 19. (пол.)
• Elżbieta Kamińska Feliks Jordan // Encyklopedia Szczecina. — t. I (A—O) / pod red. Tadeusza Białeckiego. — Szczecin: Uniwersytet Szczeciński, 1999. (пол.)
• Wojciech Myślenicki Feliks Jordan 1903-1965. Krytyczny i rzetelny // Ku Słońcu 125. Księga z miasta umarłych / pod red. Mariusza Czarnieckiego. — Szczecin: Glob, 1987. (пол.)
• Nekrologi // Kurier Szczeciński. — nr 143, 144, 145, 146. (пол.)