Феодора Саксен-Мейнінгенська (1890—1972)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феодора Саксен-Мейнінгенська
Feodora von Sachsen-Meiningen
Феодора Саксен-Мейнінгенська
Феодора Саксен-Мейнінгенська
Фото принцеси Феодори
5-а велика герцогиня Саксен-Веймар-Ейзенаху
Початок правління: 21 січня 1910
Кінець правління: 9 листопада 1918

Попередник: Кароліна Ройсс цу Ґряйц
Наступник: Єлизавета фон Вангенхайм-Вінтерштайн (титулярно)

Дата народження: 29 травня 1890(1890-05-29)
Місце народження: Ганновер, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія
Країна: Німецька імперія
Дата смерті: 12 березня 1972(1972-03-12) (81 рік)
Місце смерті: Фрайбург, ФРН
Чоловік: Вільгельм Ернст Саксен-Веймар-Ейзенахський
Діти: Софія, Карл Август, Бернхард, Георг
Династія: Саксен-Мейнінген, Саксен-Веймар-Ейзенах
Батько: Фрідріх Саксен-Мейнінгенський
Мати: Адельгейда цур Ліппе-Бістерфельд
Нагороди:

Феодора Саксен-Мейнінгенська (нім. Feodora von Sachsen-Meiningen), повне ім'я Феодора Карола Шарлотта Марія Адельгейда Августа Матильда Саксен-Мейнінгенська (нім. Feodora Karola Charlotte Marie Adelheid Auguste Mathilde von Sachsen-Meiningen), 29 травня 1890 — 12 березня 1972) — принцеса Саксен-Мейнінгенська, донька принца Саксен-Мейнінгенського Фрідріха та графині Адельгейди цур Ліппе-Бістерфельд, дружина великого герцога Саксен-Веймар-Ейзенаху Вільгельма Ернста.

Біографія[ред. | ред. код]

Феодора народилася 29 травня 1890 року у Ганновері. Вона стала первістком в родині принца Саксен-Мейнінгенського Фрідріха та його дружини Адельгейди цур Ліппе-Бістерфельд, з'явившись на світ наступного року після їхнього весілля. Згодом сім'я поповнилася молодшими дітьмиː Адельгейдою, Георгом, Ернстом, Луїзою та Бернхардом.

Країною в цей час правив їхній дід Георг II.

Під час літнього візиту Феодори до Гірського парку Вільгельма, імператор Вільгельм II організував її заручини із овдовілим великим герцогом Саксен-Веймар-Ейзенаху Вільгельмом Ернстом, який в той час служив у прусських артилерійських військах.

У 19 років Феодора взяла шлюб із 33-річним великим герцогом. Весілля відбулося 4 січня 1910 у Майнінгені. З приводу весілля була випущена срібна монета номіналом у три марки, яка була законним платіжним засобом.[1]

Імператор Вільгельм II на церемонії присутнім не був. Багато хто пов'язував це з тим, що Георг II перебував у морганатичному шлюбі з акторкою. Бойкотом Вільгельма II так дивувалися, що зрештою імператорський палац оприлюднив офіційну заяву, що його просто не було запрошено.[2]

У подружжя народилося четверо дітейː

  • Софія Луїза (1911—1988) — дружина князя Фрідріха Гюнтера фон Шварцбурга, дітей не мала;
  • Карл Август (1912—1988) — титулярний великий герцог Саксен-Веймар-Ейзенаху у 1923—1988 роках, був одруженим із баронесою Єлизаветою фон Вангенхайм-Вінтерштайн, мав сина та двох доньок;
  • Бернхард (1917—1986) — був одруженим із принцесою цу Сальм-Хорстмар Феліцією Софією, мав трьох дітей;
  • Георг (1921—2011) — був одруженим із Ґізелою Яніш, мав трьох дітей.

Шлюб Феодори не був щасливим. Ейзенахський двір мав з німецьких найсуворіший етикет. Велика герцогиня була невдоволеною такою обстановкою і, заснувавши санаторій для одужуючих після корі та скарлатини, подовгу там залишилася. Багато хто розглядав її поведінку як втечу.

Велика герцогиня була також патроном «Патріотичного інституту жіночих асоціацій». Пізніше стала керівником Центрального ради жіночих асоціацій Червоного Хреста у Саксен-Веймарі. Середні та низькі класи герцогства дуже симпатизували правительці через її красу та доброту до бідних та знедолених.

Замок Гайнрігау

9 листопада 1918 року в ході Листопадової революції її чоловік зрікся престолу. Після цього вся родина виїхала до Силезії, де оселилася у старому замку Гайнрігау.[3] Там народився молодший син пари — Георг. За два роки після цього Вільгельм Ернст пішов з життя ще у досить молодому віці.

Феодора пережила чоловіка майже на півстоліття. Вона померла 12 березня 1972 року у Фрайбурзі. Була похована на цвинтарі Бад-Кроцінгену. Могила до нашого часу не збереглася.[4]

Титули[ред. | ред. код]

  • 29 травня 1890—21 січня 1910 — Її Світлість Принцеса Феодора Саксен-Мейнінгенська;
  • 21 січня 1910—9 листопада 1918 — Її Королівська Високість Велика Герцогиня Саксен-Веймар-Ейзенаху;
  • 9 листопада 1918—24 квітня 1923 — Її Королівська Високість Велика Герцогиня Саксен-Веймар-Ейзенаху (титулярно);
  • 24 квітня 1923—12 березня 1972 — Її Королівська Високість Вдовіюча Велика Герцогиня Саксен-Веймар-Ейзенаху (титулярно).

Генеалогія[ред. | ред. код]

Бернхард II
 
Марія Фредеріка Гессен-Кассельська
 
Ернст I
 
Феодора Лейнінгенська
 
Юліус цур Ліппе-Бістерфельд
 
Адельгейда цу Кастель-Кастель
 
Леопольд Отто Вартеншлебенський
 
Матильда Гальбах
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг II
 
 
 
 
 
Феодора Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
Ернст цур Ліппе-Бістерфельд
 
 
 
 
 
Кароліна Вартеншлебенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Саксен-Мейнінгенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда цур Ліппе-Бістерфельд
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 3 марки на весілля [1] (нім.)
  2. Стаття «Кайзер на весіллі» у «The New York Times», Берлін, від 30 січня 1910 року
  3. Родинна книга. Саксен-Мейнінген [2] (нім.)
  4. Саксен-Мейнінгени [3] [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Bernhard Post; Dietrich Werner: Herrscher in der Zeitenwende: Wilhelm Ernst von Sachsen-Weimar-Eisenach, 1876–1923. Glaux, Jena 2006, ISBN 978-3-931743-94-9.

Посилання[ред. | ред. код]