Гірський парк Вільгельма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірський парк Вільгельма
Bergpark Wilhelmshöhe [1]
Світова спадщина
Wilhelmshoehe - Herkules mit Kaskaden.jpg
Каскади парку Вільгельма
51°19′00″ пн. ш. 9°24′00″ сх. д. / 51.31667° пн. ш. 9.40000° сх. д. / 51.31667; 9.40000
Країна Німеччина Німеччина
Тип Культурний
Критерії iii, iv
Об'єкт № 1413
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2013 (37 сесія)
Гірський парк Вільгельма (Німеччина)
Гірський парк Вільгельма
Гірський парк Вільгельма на карті Німеччини

Гірський парк Вільгельма у Вікісховищі?
Палац на пагорбі Вільгельма

Гірський парк Вільгельма (нім. Bergpark Wilhelmshöhe) — нагірний парк площею 2,4 км² у гессенському місті Кассель (Німеччина). 23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Гірський парк Вільгельма був включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО[2].

Короткий опис[ред. | ред. код]

Парк розташований в районі Бад Вільгельмсхьоге в Касселі (земля Гессен). У парку розташовані знамениті Кассельські каскади (нім. Kasseler Wasserspiele). На вершині паркової гори стоїть статуя Геркулеса, яка стала своєрідним символом Касселя. Бароковою пишністю вирізняються Палац на пагорбі Вільгельма та замок Левенбург[de], що входять до паркового комплексу.

Спорудження парку почалося 1696 року, а його розширення тривало протягом 150 років. Замовниками будівництва були ланднрафи та курфюрсти Гессена-Касселя.

В історії європейського паркового мистецтва парк Вільгельма за місцезнаходженням і площею є унікальним. В Італії барокові парки також часом розміщували на пагорбі у формі терас, але вони були значно скромніші за розмірами. Французькі барокові парки розбивалися лише на рівній місцевості. Сьогоднішний вигляд гірського парку Вільгельма, особливо у нижній частині, вже не відповідає канонам барокового саду, а розвиває ідеї англійського пейзажного парку.

Парк особливо відомий своїми водяними каскадами, які збігають від статуї Геркулеса у східному напрямку, та особливо пишним парковим мистецтвом. Парковий палац віддзеркалює історію європейського мистецтва різних епох. Один з найвидатніших німецьких дослідників пам'яток старовини Георг Дегіо так висловився про цей парк: «Це, напевне, найграндіозніше поєднання архітектури й ландшафту, що було створене в епоху бароко».

У січні 2012 року земля Гессен подала до Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО заявку на включення гірського парку до Списку світової спадщини. 23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Гірський парк Вільгельмсхьоге був вписаний до Світової спадщини ЮНЕСКО[3]. Гірський парк став 38-м об'єктом Німеччини в цьому списку.

З 2009 року парк входить до європейської мережі «European Garden Heritage Network». Парком опікується Адміністрація державних замків та парків землі Гессен (нім. Verwaltung der Staatlichen Schlösser und Gärten Hessen).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Urte Stobbe: Kassel-Wilhelmshöhe. Ein hochadliger Lustgarten im 18. Jahrhundert. (Kunstwissenschaftliche Studien Bd. 161). Diss. Göttingen 2008, Berlin/ München 2009.
  • Horst Becker und Michael Karkosch: Park Wilhelmshöhe, Parkpflegewerk. Bad Homburg/ Regensburg 2007, ISBN 978-3-7954-1901-1.
  • Bernd Modrow, Claudia Gröschel: Fürstliches Vergnügen, 400 Jahre Gartenkultur in Hessen. Verlag Schnell und Steiner, Bad Homburg/ Regensburg 2002, ISBN 3-7954-1487-3.
  • Jutta Korsmeier: Wasserkünste im Schlosspark Wilhelmshöhe. hrsg. v. d. Verwaltung der Staatlichen Schlösser und Gärten Hessen. Bad Homburg/ Regensburg 2000, ISBN 3-7954-1287-0.
  • Albrecht Hoffmann, Helmuth Schneider (Hrsg.): Technik und Zauber historischer Wasserkünste in Kassel. Von den Kaskaden Guernieros zu den Wasserfällen Steinhöfers. Kassel 2000.
  • Alfred Hoffmann, Herrmann Mielke: Kassel — Schlosspark Wilhelmshöhe — Bäume und Sträucher. hrsg. v. d. Verwaltung der Staatlichen Schlösser und Gärten Hessen. 3. überarbeitete Auflage. Bad Homburg 1994.
  • Michael Hannwacker: Carlsberg bei Kassel. Der Weißenstein unter Landgraf Karl. Diss. (ungedr.) Kassel 1992.
  • Marianne Bolbach: Geschichte und soziale Bedeutung des Bergparks Wilhelmshöhe. Kassel 1988.
  • Helmut Sander: Das Herkules-Bauwerk in Kassel-Wilhelmshöhe. Kassel 1981.
  • Paul Heidelbach: Die Geschichte der Wilhelmshöhe. Leipzig 1909. (репринт: hrsg. v. Dieter Carl, Vellmar 2005)

Посилання[ред. | ред. код]