Феофіл II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папа і Патріарх Феофіл ІІ
Πατριάρχης Θεόφιλος Β'
Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки
1010 — 1020
Конфесія: православний
Церква: Олександрійська православна церква
Попередник: Арсеній
Наступник: Георгій II
 
Діяльність: православний священник

Патріарх Феофіл ІІ (грец. Πατριάρχης Θεόδωρος Β΄) — Папа і Патріарх Александрійський і всієї Африки, предстоятель Александрійської православної церкви між 1010 та 1020 роками[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Очолював Александрійську православну церкву в часи гонінь християн ісмаїлітським халіфом із династії Фатімідів Аль-Гакіма-бі-Амрі-Алла, який конфісковував землі християнських монастирів. У ці роки Феофіл ІІ мешкав у Константинополі, де намагався знайти підтримку у Візантійського імператора Василій II Болгаробійця.

Феофіл ІІ примирив Візантійського імператора Василія II Болгаробійцю (975-1025) та Константинопольського патріарха Сергія II Студитита (999—1019), за що Александрійському патріарху було присвоєно звання «Суддя Всесвіту» (грец. Κριτής της Οικουμένης), з правом носити митру та другу єпитрахиль.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Κατάλογος Πατριαρχών Αλεξανδρείας [Архівовано 10 листопада 2019 у Wayback Machine.] Ορθόδοξος Συναξαριστής

Посилання[ред. | ред. код]