Фердинанд II (король Неаполю)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фердинанд II
Ferrandino Naples.jpg
Народився 26 серпня 1469(14690826)
м. Неаполь
Помер 7 вересня 1496
м. Сомма-Везув'яна
Поховання
Діяльність політик
Титул король
Термін 1495—1496 роки
Попередник Альфонсо II
Наступник Фредерік I
Конфесія католицтво
Рід Трастамара
Батько Альфонсо II
Мати Іпполіта Марія Сфорца
Брати, сестри  • Alfonso of Aragon[d], Sancha of Aragon[d] і Isabella of Naples[d]
У шлюбі з Хуана Трастамара

Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 26 серпня 1469 — 7 вересня 1496) — король Неаполя і Єрусалиму у 14951496 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з династії Трастамара. Син Альфонсо II, короля Неаполя і Єрусалиму, й Іпполіти Марії Сфорци. Здобув гарну освіту при дворі свого діда Фердинанда I.

У 1495 році після зречення свого батька посів трон Неаполя. У цей час французькі війська на чолі із королем Карлом VIII Валуа вже перетнули Центральну Італію. Фердинанд II спробував організувати оборону, втім його війська у боях при річках Лірі й Гарільяно зазнали поразок. Слідом за цим Капую і Гаету захопили французи. Тоді в Неаполі виник заколот, що призвів до захоплення міста Карлом VIII. Спротив чинив лише Кастель-дель-Ово.

Король втік до Іскьї з флотом у 14 галер, частиною королівського почту. При підході до острова проти нього виступила місцева залога, командувач якої вже домовився з французами. Фердинанд II особисто його вбив при зустрічі, але вимушений був відступити до Сицилії.

Незабаром він вступив у союз із папою римським Олександром VI, до якого вступили імператор Максиміліан I Габсбург, Фердинанд II, король Арагону, Людовіко Сфорца, герцог Мілану, Венеціанська республіка. Фердинанд II у 1496 році висадився в Калабрії, де підійшов до Семінари, де зазнав поразки від французів на чолі із Бернаром Стюартом д'Обіньї. Тому король рушив морем до Неаполя. На шляху зайняв о. Іскія, а потім при підтримці місцевого населення зайняв Неаполь.

Після цього за допомогою кастильського генерала Гонсало Фернандес де Кордова у битві при Ателла завдав рішучої поразки ворогу на чолі із герцогом Жильбером Бурбон-Монпансьє, після цього зумів відвоювати практичне усе Неаполітанське королівство. У серпні 1496 році оженився на зведеній стрийні Хуані. Слідом за цим подружжя підправилося у весільну подорож, але у Сомма-Везув'яні король раптово захворів й помер 7 вересня того ж року. Владу успадкував його стрийко Фредерік.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Хуана, донька Фердинанда I Трастамара, короля Неаполя, та Хуани Трастмара Арагонської.

Дітей не було.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Claudia Vultaggio: Ferdinand II. Vinzenz von Aragón. // Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, ISBN 3-7608-8904-2, Sp. 366—367. (нім.)
  • William H. Prescott. History of the Reign of Ferdinand and Isabella, the Catholic, of Spain. Volume II. London: Bradbury and Evans, 1854. (англ.)