Феросиліт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Феросиліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1988 s.p. |
| Абревіатура | Fs[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DA.05[4] |
| Dana 8 | 65.1.2.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 61d[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
залізо[6], кремній[6] |
 Феросиліт у Вікісховищі | |
Феросиліт (рос. ферросилит; англ. ferrosilite; нім. Ferrosilit m) — мінерал, ромбічний піроксен, залізистий різновид мінерального виду енстатит-феросиліт ланцюжкової будови.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Від феро… й назви силіцій (H.S.Washington, 1903).
Загальний опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. К. Лазаренком: Fe22+[Si2O6].
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Fe, Mg)2Si2O6.
Склад у % (з евлітиту півд.-зах. частини Китаю): FeO — 48,10; SiO2 — 46,56. Домішки: MgO, CaO, Fe2O3, Al2O3, MnO, K2O, TiO2. Сингонія ромбічна. Зустрічається звичайно в зернах неправильної форми, рідше в кристалах призматичного або таблитчастого обрису. Спайність ясна по (210). Густина 3,96. Твердість 5,0-6,0. Колір зелений, темно-бурий.
Поширення[ред. | ред. код]
Зустрічається в регіонально метаморфізованих залізистих відкладах. Знахідки: Єллоустонський національний парк (шт. Вайомінг) та окр. Ініо (штат Каліфорнія), США; Китай.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Gottardi G., Zussman J., Seifert F. et al. Nomenclature of Pyroxenes // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1988. — Vol. 73. — P. 1123–1133. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Феросиліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Феросиліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
