Фолікуліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фолікуліт
МКХ-10 L73.9 (ILDS L73.91)
DiseasesDB 31367
MedlinePlus 000823
eMedicine derm/159
MeSH D005499

Фолікулі́т — запалення волосяного фолікула. Викликається переважно бактеріями роду стафілокок, хоча відбуваються і варіанти, викликані бактеріями Pseudomonas aeruginosa або дріжджами роду Malassezia.

Симптоми[ред.ред. код]

Виявляється червоністю, припухлістю, а потім утворенням вузлика з гнійником на поверхні, пронизаним волосиною. При поразці тільки виходу волосяного фолікула виникає поверхневий т.з. остіофоллікуліт, який розсмоктується протягом декількох діб. При залученні до запального процесу тканини, що оточує фолікул, розвивається глибокий фолікуліт — фурункул.

Патогенез[ред.ред. код]

Одиничні фолікулярні пустули можуть виникати внаслідок дії на шкіру різноманітних подразнюючих факторів, але нерідко локалізовані чи дисеміновані фолікулярні пустули тримаються тривалий час чи часто рецидивують (повторно виникають ознаки хвороби після ремісії). Наполегливе та довготривале протікання фолікуліта можуть підтримувати різні причини, що викликають ослаблення організму, а також різні речовини, що подразнюють шкіру. Так, наприклад, стійкий фолікуліт нерідко спостерігається в осіб, що працюють з оливами, які постійно травмують фолікулярний апарат шкіри. Нерідко фолікуліт супроводжує різні шкірні захворювання. Особливо часто він зустрічається при свербіжних дерматозах - нейродермітах, екземі, герпетиформному дерматозі Дюринга та інших захворюваннях. У таких випадках підгрунтям виникнення фолікуліта є змінена реактивність організму, а безпосередньою причиною - порушення цілісності шкіряного покриву. В залежності від стану організму один і той самий етіологічний фактор, в даному випадку - стафілокок, може викликати в одного хворого - остіофолікуліт, який швидко і безслідно зникає, а у іншого - фолікуліт, який так само може порівняно швидко зникнути, але може й прийняти хронічний рецидивуючий перебіг, а у третього хворого ця ж причина може викликати фурункул і навіть фурункульоз.

Локалізація[ред.ред. код]

Переважна локалізація фолікуліта - розгинальна поверхня кінцівок, область обиччя, шиї, лобка. Окрім того, фолікуліт може локалізуватися на будь-якій ділянці шкіряного покриву, де є волосяні фолікули.

Протікання[ред.ред. код]

Звичайна тривалість еволюції фолікуліта - 5-7 днів, після чого він проходить, залишаючи тимчасову пігментно-гіперемічну пляму, яка незабаром безслідно зникає. Проте нерідко глибокі фолікуліти залишають після себе білі рубчики.

Патогістологія[ред.ред. код]

При фолікуліті фолікулярний мішок розтягнутий і заповнений ексудатом, який складається майже виключно з лейкоцитів-полінуклеарів. В дермі навколо фолікула - помірний клітинний інфільтрат, який складається переважно з лейкоцитів; лиш по периферії інфільтрата спостерігається невелика кількість лімфоцитів, фібропластів та гістоцитів. Кровоносні судини навколо фолікула значно розширені, просвіти їх наповнені еритроцитами та лейкоцитами-полінуклеарами.

Діагноз[ред.ред. код]

Діагноз ґрунтується на наступних ознаках:

  • напружена напівкуляста пустула з густим зеленуватим гнійним вмістом.
  • в основі виявляється інфільтрат у вигляді вузлика

Прогноз[ред.ред. код]

Прогноз, як правило, сприятливий, однак варто враховувати можливість рецидивів.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування — протирання шкіри навколо гнійників 2%-ним салициловим або камфорним спиртом і змащування їх 2%-ним розчином діамантового зеленого або метиленового синього.

Див. також[ред.ред. код]


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.