Франц Штіглер
Франц Штіглер | |
---|---|
Ім'я при народженні | нім. Ludwig Franz Stigler |
Народився | 21 серпня 1915 Реґенсбурґ, Баварія, Німецький Райх |
Помер | 22 березня 2008 (92 роки) Ванкувер, Метро-Ванкувер, Британська Колумбія, Канада |
Громадянство | Веймарська республіка Третій Рейх Канада |
Діяльність | льотчик-винищувач, військовий льотчик |
Галузь | повітряна війна[1] |
Знання мов | німецька[1] |
Учасник | Друга світова війна |
Нагороди | |
Людвіг Франц Штіглер (нім. Ludwig Franz Stigler, нар. 21 серпня 1915, Регенсбург, Німецька імперія — пом. 22 березня 2008, Ванкувер, Канада) — німецький льотчик винищувальної авіації, оберлейтенант люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Син льотчика-спостерігача Франца Штіглера, ветерана Першої світової війни. Франц почав літати у віці дванадцяти років. У 30-х роках він почав працювати на Люфтганзу й був пілотом-інструктором. Одним із найвідоміших його учнів був Герхард Баркхорн. Воював в складі Jagdgeschwader (JG) 27 у Північній Африці, а також у Європі в реактивній ескадрильї винищувачів Jagdverband (JV) 44. Він літав на Bf 109 та Me 262.
20 грудня 1943 року Франц вперше зустрівся з бомбардувальником B-17 на ім'я Ye Olde Pub та його пілотом Чарлзом Брауном. Раніше того ж дня Франц збив два літаки B-17, і незабаром він наздогнав пошкодженого Ye Olde Pub, яким керував поранений Чарлз Браун. Готуючись до того, щоб збити бомбардувальник, він помітив, що кормовий артилерист не рухав гарматами. Після подальшого огляду літака він побачив крізь великі отвори у фюзеляжі відчайдушний екіпаж, який намагався врятувати життя своїх побратимів. Франц сказав так: «Якби я їх збив, для мене це було б те саме, що стріляти по парашуту». Штіглер наказав Брауну посадити свій літак через великі пошкодження. Однак Браун вирішив продовжувати політ до Англії. Штіглер супроводжував В-17 та його екіпаж до узбережжя Північного моря, де потім він віддав честь Брауну і повернувся на базу. Штіглер ніколи не говорив про цей інцидент, оскільки він міг бути покараний. Чарлз Браун повідомив своїх командирів, які вирішили зберегти інцидент у таємниці. Через роки Чарлз Браун шукав німецького пілота, який дозволив йому жити того дня, і, урешті-решт, два пілоти зустрілися віч-на-віч через півстоліття[2]. У період з 1990 по 2008 рік Чарлі Браун та Франц Штіглер стали близькими друзями і залишалися такими до смерті протягом декількох місяців один з одним у 2008 році[3].
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Нагрудний знак планериста НСФК
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нарукавна стрічка «Африка»
- Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Королівство Італія)
- Почесний Кубок Люфтваффе (28 лютого 1944)
- Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Німецький хрест в золоті (1 жовтня 1944)
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ John D. Shaw. A Higher Call. Valor Studios. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
- ↑ Charles L. Brown. Miami Herald. 7.12.2008. Процитовано 27 січня 2020.
- Народились 21 серпня
- Народились 1915
- Уродженці Регенсбурга
- Померли 22 березня
- Померли 2008
- Померли у Ванкувері
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Нагороджені медаллю «За італо-німецьку кампанію в Африці»
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Німецькою імперською відзнакою за фізичну підготовку
- Нагороджені Нагрудним знаком пілота
- Нагороджені Почесним Кубком Люфтваффе
- Нагороджені нарукавною стрічкою «Африка»
- Планеристи
- Оберлейтенанти люфтваффе
- Німецькі льотчики Другої світової війни
- Німецькі емігранти до Канади