Фрідріх Генріх Якобі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідріх Генріх Якобі
Friedrich Heinrich Jacobi
FH Jacobi.jpg
Народився 25 січня 1743(1743-01-25)
Дюссельдорф
Помер 10 березня 1819(1819-03-10) (76 років)
Мюнхен, Баварія
Громадянство (підданство) Flag of Germany.svg Німеччина
Володіє мовами німецька[2]
Ім'я при народженні Фрідріх Генріх Якобі
Діяльність богослов[d]·письменник·романіст[d]·викладач університету
Викладав Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Член Ілюмінати, Баварська академія наук, Q1337922? і Прусська академія наук
Школа / Традиція Німецька класична філософія
Основні інтереси Релігія, метафізика, філософія моралі
Значні ідеї Нігілізм
Зазнав впливу Адам Сміт·Девід Юм·Бенедикт Спіноза·Ґотфрід Вільгельм Лейбніц·Йоганн Вольфганг фон Гете·Іммануїл Кант
Історичний період Філософія 19 століття
Батько Johann Konrad Jacobi[d]
Брати, сестри Johann Georg Jacobi[d]
Діти Johann Friedrich Jacobi[d]·Carl Wigand Maximilian Jacobi[d]

CMNS: Friedrich Heinrich Jacobi на Вікісховищі

Фрідріх Генріх Якобі (нім. Friedrich Heinrich Jacobi; 25 січня 1743, Дюссельдорф — 10 березня 1819, Мюнхен) — німецький філософ, молодший брат поета Йогана Георга Якобі.

Робота[ред.ред. код]

Був членом, потім президентом Баварської академії наук. Знайомство з Віландом і Гете в 1771-1774 роках мало великий вплив на літературну діяльність Якобі. З 1782 року вів листування з Гаманном. У 1785 році Якобі опублікував «Листи про вчення Спінози», адресовані Мозесу Мендельсону. Ця книга, справивши величезний вплив на розвиток німецької філософії, зробила його відомим.

Філософія[ред.ред. код]

Свої релігійно-філософські погляди він спочатку намагався проводити в двох романах:

  • «Woldemar» (Фленсбург, 1779 і Лейпциг, 1826) і
  • «Eduard Allwills Briefsammlung» (Бреслау, 1781 і ЛПЦ., 1826).

У своїх філософських працях Якобі полемізує з раціоналістичними вченнями Канта, Фіхте і Шеллінга, залишаючись на ґрунті суворого теїзму. Джерелом пізнання зовнішнього світу Якобі вважає чуттєве сприйняття. Одного лише чистого розумопогляду не недостатньо для пізнання Бога, необхідна ще віра; як наше око, озброєне телескопом, розрізняє в туманному Чумацькому шляху небесні світила, так наш розум, озброєний вірою, робиться здатним пізнати божественне.

Джерела[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11908390d