Фрікономіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі»
Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі.jpeg – обкладинка українського перекладу книги.jpeg
Обкладинка видання українського мовою видавництва «Наш Формат»
Автор Стівен Левітт, Стівен Дабнер
Назва мовою оригіналу Freakonomics: A Rogue Economist Explores the Hidden Side of Everything (Freakonomics, #1)
Країна Flag of the United States.svg США
Мова Англійська
Тема Економіка, Соціологія, Економічна теорія
Жанр нон-фікшн
Укр. видавництво Наш Формат Україна
Видавництво William Morrow США Нью-Йорк
Видано 17.10.2016
Видано українською 2017
Перекладач(і) Володимир Горбатько
Тип носія Тверда, матова
Сторінок 248
ISBN Україна 978-617-7279-44-9
Наступний твір Суперфрікономіка

«Фрікономіка» (англ. Freakonomics, від freak + economics) — це дебютна нехудожня книга економіста Університету Чикаго Стівена Левітта і журналіста New York Times Стефана Дж. Дабнера. Її було опубліковано квітня 12, 2005 року видавництвом Вільяма Морроу. Книга описується як злиття поп-культури та економіки. [1] Станом на 2010 рік було продано понад 4 мільйони примірників у всьому світі.[2]Український переклад книги вийшов друком 2017 року у видавництві «Наш формат».

Загальний огляд[ред. | ред. код]

Книга є набором «економічних» статей написаних Левіттом — експертом, що заслужив репутацію застосовуючи економічну теорію в різних царинах, що зазвичай не належать до "традиційної економіки; тим не менш, він приймає стандартну неокласичну мікроекономічну модель раціональної максимізації вигоди. У «Фрікономіці», Левітт да Дабнер стверджують, що економіка є, по суті, наукою про стимули. Книга містить наступні розділи:

  • Розділ 1: Викриття шахрайства що вчителювання і борців сумо, а також в типовому бейгел-бізнесі в окрузі Вашингтон та щодо його клієнтів
  • Розділ 2: Інформаційний контроль застосований до Ку-Клукс-Клану та агентів нерухомості.
  • Розділ 3: Економіка наркоторгівлі, включаючи несподівано низькі заробітки та принижуючі умови праці продавців крек-кокаїну.
  • Розділ 4: Роль легалізації абортів у зменшені злочинності, яка контрастує з її впливом на політику та крах румунського диктатора (Левітт досліджував цю тему раніше в статті entitled «Вплив легалізованих абортів на злочинність» написану в співавторстві з John Donohue.)
  • Розділ 5: Нехтувано-малий вплив хорошого батьківства на освіту
  • Розділ 6: Соціоекономічні патерни іменування дітей (іменний детермінізм)

Один з прикладів як автори застосовують економічну теорії поза її традиційним полем є приклад з махлюванням серед борців сумо. У турнірі сумо всі борці в топ-дивізіоні змагаються в 15 матчах і понижаються, якщо вони не переможуть хоча б у 8 з них. Спільнота сумо є дуже замкнутою і топ-борці зазвичай знають одне одного особисто. Автори прослідкували за останніми матчами борців, які мають 7 перемог і 7 поразок і їм залишається здобути лише одну перемогу для того щоб залишитись в лізі проти борців в яких вже є 8 перемог і лише 6 поразок. Статистично, борець 7-7 мав би мати трішки менше шансів на перемогу ніж його супротивник, адже борець 8-6 є трохи вправнішим (в нього на 1 перемогу більше). Однак, борці 7-7 перемагають у 80 % поєдинків. Левітт використовує цю статистику та інші дані матчів сумо, а також припущення про поширення корупції, щоб зробити висновок, що ті, хто вже виграли 8 матчів піддаються тим в кого лише 7 перемог і дозволяють їм виграти, адже вони вже захистили свою позицію в даному турнірі. Незважаючи засудження претензій до Японської Асоціації Сумо після публікації книги в 2005 році, в 2011 році Гран-турнір в Токіо був скасований в перший раз з 1946 року через звинувачення в договірних матчах.[3]

Критика[ред. | ред. код]

Фрікономіка критикується швидше як робота по соціології чи/або по кримінології ніж реальна економіка. Ізраїльський економіст Аріель Рубінштейн критикує книгу за те що в ній використовується двозначна статистика та скаржиться що «такі економісти як Левітт вихваляються в чужих галузях», говорячи що «зв'язок з економікою ще нічого не означає» і що книга є прикладом «економічного імперіалізму».[4] Американський економіст Арнольд Клінг припустив що книга є «аматорською соціологією»[5]

Блог Фрікономіка[ред. | ред. код]

В 2005 році автори започаткували власний блог, метою якого є продовжити «розмову» розпочату в книзі.

Суперфрікономіка[ред. | ред. код]

В 2007 році Стефан Дабнер анонсував продовження книжки, що називається «Суперфрікономіка». Книжка була опублікована в Європі та США в 2009 році.

Радіо Фрікономіка[ред. | ред. код]

Основна стаття: Freakonomics Radio

В 2010 році Marketplace radio оголосило про створення подкаст «Фрікономік» з ведучими Дабнером та Левіттом. Подкаст доступний на iTunes та виходить щотижня на NRP.

Екранізація[ред. | ред. код]

В 2010 році вийшов документальний фільм-адаптація Freakonomics: The Movie (бюджет близько 3 млн.$) в форматі антології.

Компанія Фрікономіка[ред. | ред. код]

2009 року Стівен Левітт заснував консалтингову компанію Freakonomics Consulting Group, яка стала TGG Group. Співзасновниками компанії стали Нобелівські лауреати Деніел Канеман та Гері Беккер а також декілька інших відомих економістів.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deahl, Rachel (6 May 2005). Getting a Buzz On: How Publishers Are Turning Online to Market Books. The Book Standard. 
  2. Fox, Justin (26 October 2009). Is the World Ready for Freakonomics Again?. Time.com. Процитовано 7 June 2011. 
  3. Sumo tournament cancelled amid match-fixing scandal. BBC. 2011-02-06. 
  4. Rubinstein, Ariel. Freak-Freakonomics (англійська). 
  5. Kling, Arnold (5 липня 2005). Freakonomics or Amateur Sociology? (англійська). 
  6. TGG Group.