Фріц Кремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фріц Кремер
нім. Fritz Kraemer
Оберст Кремер (1944).
Народився 12 грудня 1900(1900-12-12)
Штеттін, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 23 червня 1959(1959-06-23) (58 років)
Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Бригадефюрер СС,
 генерал-майор військ СС
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Фріц Кремер (нім. Fritz Kraemer; 12 грудня 1900, Штеттін23 червня 1959, Гекстер) — німецький воєначальник, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1918 році вступив на службу в 111-й баденський піхотний маркграфа Людвіга Вільгельма полк. Учасник Першої світової війни. У травні 1921 року демобілізований і вступив в прусську поліцію. У 1928-29 роках — командир взводу прусської поліції в Кесліні, в 1929-33 року — в Кройцбургу. У 1933 році переведений в земельну поліцію. 1 жовтня 1934 року повернувся на військову службу. Закінчив Військову академію в Берліні (1935). З жовтня 1936 року — командир 5-ї роти 55-го піхотного полку.

З березня 1939 року служив в штабі 13-ї мотопіхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 11 жовтня 1940 року — начальник оперативного відділу штабу своєї дивізії (пізніше переформована в 13-ту танкову). У складі 1-ї танкової групи (армії) брав участь в німецько-радянській війні. З грудня 1942 року — квартирмейстер штабу 1-ї танкової армії. На запрошення Йозефа Дітріха 20 червня 1943 року перейшов у війська СС і був призначений начальником штабу 1-го танкового корпусу СС, яким командував Дітріх. 1 серпня 1944 року офіційно вступив в СС (посвідчення №491 402); членом НСДАП ніколи не був. Брав участь в боях в Нормандії. З 9 по 16 серпня 1944 року тимчасово заміщав Дітріха на посаді командира корпусу. В кінці серпня призначений начальником штабу 5-ї танкової армії, на чолі якої стояв все той же Дітріх. У вересні-жовтні 1944 року — начальник штабу 1-го танкового корпусу СС. 24 жовтня 1944 року призначений командиром 12-ї танкової дивізії СС «Гітлер'югенд». 13 листопада 1944 року здав дивізію Гуго Краасу і був переведений в резерв, а в наступному місяці призначений начальником штабу 6-ї танкової армії СС. У травні 1945 року здався американцям. Як підозрюваний в причетності до розстрілу американських військовополонених в Мальмеді і під час наступу в Арденнах був притягнутий до суду. 11 липня 1946 року засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. Незабаром був звільнений, відійшов від справ і оселився в Гекстері. Похований з військовими почестями.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
  • Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001