Філіпп Кусто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп Кусто
фр. Philippe Cousteau
фр. Philippe Cousteau
Philippe Cousteau in Isla Isabella April 1975.jpg
Філіпп Кусто на острові Ізабела в Каліфорнійській затоці (Мексика) в 1975 році
Народився 30 грудня 1940(1940-12-30)
Тулон, Франція
Помер 28 червня 1979(1979-06-28) (38 років)
річка Тежу, неподалік Лісабону, Португалія
·авіакатастрофа
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Місце проживання Франція
Діяльність дослідник, кінооператор, режисер, фотограф, водолаз, льотчик
Alma mater Національна вища школа імені Луї Люм'єра
Володіє мовами французька[1]
Батько Жак-Ів Кусто
Мати Simone Melchior[d]
Родичі Жак-Ів Кусто (батько), Симона Кусто (мати)
Брати, сестри  • Jean-Michel Cousteau[d]
У шлюбі з Ян (Яна) Кусто
Діти Олександра Кусто (1976)
Філіп Кусто, молодший (1980)
Сторінка в Інтернеті www.cousteau.org

Філіпп-П'єрр Кусто (англ. Philippe Pierre Cousteau; 30 грудня 1940 — 28 червня, 1979) був другим сином Жак-Ів Кусто і Симони Кусто, водолаз, моряк, льотчик, фотограф, автор, режисер і кінооператор, який спеціалізувався в питаннях навколишнього середовища та океанографії. Філіпп Кусто був досвідченим кінооператором знімав свої фільми з повітря, на землі і під водою. Він був провідним кінематографістом для більшості документальних фільмів Жака Іва Кусто протягом всього свого життя. Був номінований і виграв кілька нагород. Член Команди Кусто.

Дитинство[ред. | ред. код]

Народився в Тулоні. У віці 5 років вперше пірнув з аквалангом, а до 7 років опанував дайвінг на професійному рівні. Дитинство Філіппа Кусто пройшло в подорожах по світу, під час яких він познайомився з культурою різних народів і вивчив кілька мов.

Юність[ред. | ред. код]

Будучи підлітком, він почав відчувати потяг до дослідження. У той час як його батько захоплювався дослідженням океану, Філіпп мріяв про небо і почав вивчати аеродинаміку у віці 16 років. Спочатку він опанував професію пілота планера, а потім отримав свою ліцензію на управляння літаком.

Філіпп провів два роки в ВМС Франції під час алжирської війни як оператор гідролокатору і член десанту на кораблі Le Normand. Пізніше отримав науковий ступінь в Массачусетському технологічному інституті, а потім відправився в Париж, щоб навчатись кінематографу, закінчивши Національну вищу школу імені Луї Люм'єра в Парижі.

Діяльність[ред. | ред. код]

Занурювання підводної конструкції для проекту «Преконтинент III»
Філіпп Кусто як кінооператор

У 1965 році Філіпп був учасником океанічного проекту свого батька Жака-Іва Кусто, «Преконтинент III» (Conshelf III). Шість водолазів жили в природному середовищі на глибині 102,4 метрів (336 футів) у Середземному морі в районі маяка Кап-Ферра, між Ніццою та Монако, протягом трьох тижнів. На додаток до своїх обов'язків як учасник експерименту, Філіпп був підводним фотографом і проводив підводні зйомки, які пізніше стали документальним фільмом National Geographic, що був показаний в 1966 році.

У лютому 1967 року Кусто супроводжував свого батька на судні Каліпсо в експедиції для фільму про акул в Червоному морі та Індійському океані. Філіпп Кусто був головним оператором експедиції, а пізніше виклав свої враження у книзі «Чудовий варвар морів» (1970).

Протягом свого подальшого життя, він був співпродюсером численних документальних фільмів з його батьком, в тому числі «Подорож на край світу (1976)» і його власної серії фільмів про екологічні проблеми планети — «Оазис в космосі (1977)», яка була номінована на премію «Еммі».

Філіпп Кусто за штурвалом «Каталіни» на озері Вікторія, Уганда. 1978 рік.
Філіпп Кусто зі своєю дружиною Ян Кусто в ході експедиції

Пілот[ред. | ред. код]

В 1974 році Філіпп купує гідроплан «Каталіна», це був літак-амфібія, що використовувався для ВМС США. Літак назвали «Летючий Каліпсо», він знімався у багатьох фільмах Кусто і став базою для команди Філіппа. Досліджував регіони світу, які були не доступні для плавання на судні «Каліпсо» Жака Іва Кусто.

Сім'я[ред. | ред. код]

В лютому 1966 року Філіпп зустрів Джаніс Салліван в одному із готелів в Нью-Йорку, Ян була моделлю родом з Лос-Анджелеса і зовсім недавно приїхала до Нью — Йорка. 10 лютого 1967 року вони одружилися в Парижі. Ян приєдналась до Філіппа в більшості його експедицій із Жаком Кусто (20 із 26 знімальних експедицій, що тривали 13 років). У них було двоє дітей, Олександра Кусто і Філіпп Кусто, молодший.

Смерть[ред. | ред. код]

Загинув 28 червня 1979 року від авіакатастрофи поблизу Лісабону, Португалія на річці Тежу. У літака відмовило керування і він носом пішов донизу, пропелер від удару із поверхнею вибухнув і вбив Філіппа, інші члени команди вижили. Поховали Філіппа, якого знайшли лише через три дні, в морі неподалік Лісабону.

Спадщина[ред. | ред. код]

Ім'ям Філіппа Кусто називається музей якорів в Астурії, Іспанія.

Діє ліцей Філіппа Кусто в Сент-Андре-де-Кюбзак, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Жиронда, Франція.

Його діти Олександра Кусто і Філіпп Кусто, молодший продовжили сімейну роботу в галузі океанографії і стали співзасновниками компанії EarthEcho International, мета якої охорона Світового океану.

Постать Філіппа у культурі[ред. | ред. код]

В 2016 році знято художній фільм «Одіссея» (L'odyssée) французом Олів'є Дельбоском, що розповідає про життя Філіппа Кусто та його батька Жака-Іва Кусто, характеризує діяльність цих людей та систему не простих відносин між сином та батьком [1].

Джерела[ред. | ред. код]

  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.