Перейти до вмісту

Жак-Ів Кусто

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жак-Ів Кусто
фр. Jacques-Yves Cousteau Редагувати інформацію у Вікіданих
Жак-Ів Кусто в 1976 році
ПрізвиськоCommandant Cousteau Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 червня 1910(1910-06-11)
Сент-Андре-де-Кюбзак, Бордо, Французька республіка
Помер25 червня 1997(1997-06-25) (87 років)
Париж, Франція
·інфаркт міокарду
ГромадянствоФранція Франція
Діяльністьдослідник, фотограф, винахідник, письменник
Галузьокеанографія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВійськово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd і Колеж Станіслава в Парижі Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія (25 червня 1997)[3], Національна академія наук США, Академія Королівства Мароккоd[4] і Румунська академія Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиректор музеюd і seat 17 of the Académie françaised[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяримо-католик → мусульманин
БатькоДаніель Кустоd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиElizabeth Cousteaud[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриП'єр-Антуан Кустоd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСімоне Меліхор
Франсіне Тріплет
Дітивід першої дружини:
Жан-Мішель (1938)
Філіпп (1940)
від другої:
Діана (1980)
П'єр (1982)
Автограф
Нагороди
Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста Великий офіцер ордена «За заслуги» Воєнний хрест 1939—1945 Президентська медаль Свободи командор ордена Почесного легіону Командор ордена Мистецтв і літератури офіцер ордена Морських заслуг почесний компаньйон Ордена Австралії
Медаль Бенджаміна Франкліна

BAFTA Academy Fellowship Awardd (1975)

премія «Оскар» за найкращий ігровий короткометражний фільм (4 квітня 1960)

 Премія «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм

медаль Говарда Поттса (1970)

премія «Генезис»d

Медаль Засновників (1963)

Міжнародна премія Каталоніїd (1991)

Національна зала слави винахідників США[d] (2010)

премія клубу «Сьєрра» імені Джона М'юраd (1976)

 Great Gold medal of the Société d'Encouragement au Progrès

почесний доктор Гарвардського університетуd (червень 1979)

honorary doctorate of the Polytechnic University of Valenciad

почесний доктор Брандейського університетуd

Почесний доктор КНУ ім. Т. Г. Шевченкаd

почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (1989)

Q137641172? (1984)

IMDbID 0184150 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтwww.cousteau.org
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кусто (прізвище).

Жак-Ів Кусто (фр. Jacques-Yves Cousteau; 11 червня 1910, Сент-Андре-де-Кюбзак, Бордо — 25 червня 1997, Париж) — французький дослідник Світового океану, фотограф, режисер, винахідник, автор великої кількості книг і фільмів, першовідкривач. Був членом Французької академії. Командор Ордена Почесного легіону. Відомий як Капітан Кусто (фр. Commandant Cousteau). Разом з Емілем Ган'яном розробив і випробував акваланг. Запатентував турбовітрило.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство і юність

[ред. | ред. код]

Жак-Ів Кусто народився у невеликому французькому містечку Сент-Андре-де-Кюбзак у виноробному регіоні Бордо, у сім'ї Даніеля й Елізабет Кусто. Даніель Кусто був юристом, і сім'я багато подорожувала. Син став цікавитися водою в ранньому віці. У сім років він почав хворіти хронічним ентеритом, тому сімейний лікар не рекомендував великі навантаження. Через хвороби Кусто дуже схуд[7]. Під час Першої світової війни Даніель Кусто став безробітним, але після війни він знову знайшов роботу в компанії американця Євгенія Гіґінса. Йому довелося багато подорожувати, брати П'єр-Антуан і Жак-Ів більшість року жили в школі-інтернаті. Кусто рано навчився плавати і на все життя полюбив море.

У 1920 році Євгеній Гіґінс повернувся до Нью-Йорка, сім'я Кусто вирушила за ним. Жак-Ів та П'єр-Антуан стали навчатися в американській школі, де опанували англійську мову. Саме там, під час сімейного відпочинку в штаті Вермонт, брати здійснили свої перші занурення. У 1922 році Гіґінс та сім'я Кусто повернулися до Франції. У США Жак-Ів зацікавився механікою та проєктуванням. У Франції він збудував автомобіль на живленні від електробатарей. Це захоплення допомогло йому в подальшій роботі. На зароблені і зекономлені гроші Кусто придбав собі свою першу кінокамеру. Хоча Жак-Ів цікавився багатьма речами, навчання йому давалося нелегко. За якийсь час батьки вирішили відправити його до спецінтернату, який він закінчив з відзнакою.

Армія

[ред. | ред. код]

У 1930 році Жак-Ів вступив до військово-морської академії. Військову академію він закінчив у чині прапорщика, за розподілом потрапив на військово-морську базу в Шанхай, також побував у СРСР, де багато фотографував, але майже всі матеріали були вилучені. Кусто вирішив піти в Академію морської авіації, його вабило небо, але після автомобільної аварії на гірській дорозі від авіації довелося відмовитися. Кусто зламав декілька ребер і пальці лівої руки, пошкодив легені, і йому паралізувало праву руку. Курс реабілітації тривав 8 місяців. Для відновлення у 1936 році пішов інструктором на крейсер «Сюфрен», приписаний до порту Тулон. Якось зайшов до крамниці, де побачив окуляри для підводного плавання. Занурившись у них, він зрозумів, відтепер його життя цілковито належить підводному царству.

Морські дослідження

[ред. | ред. код]

У 1930 році вступив на службу на флот як керівник групи підводних досліджень. У 1957 році був призначений директором Океанографічного музею Монако. У 1981 році він заснував некомерційну організацію з охорони морського середовища «Фонд Кусто».

У 1950 році Кусто орендував корабель «Каліпсо» (фр. Calypso) у Томаса Лоела Гіннеса за символічний 1 франк на рік. Судно було обладнано мобільною лабораторією для проведення досліджень у відкритому океані та підводних зйомок.

У 1955 році під час експедиції в Індійський океан на «Каліпсо» команда Кусто вперше виявила корабель SS Tistlegorm (GPS-координати 27° 48′ 51″ пн. ш. 33° 55′ 12″ сх. д.), затоплений у жовтні 1941 року німецькими бомбардувальниками Heinkel He 111. Вказані дослідження детально описані в знаменитій книзі Кусто «У світі тиші» (фр. Le Monde du silence), а сцени з підводних зйомок затонулого судна увійшли в однойменний документальний фільм. У 1990-х роках цей затонулий об'єкт став місцем паломництва дайверів з усього світу.

У 1960-х роках, біля узбережжя Кань-сюр-Мер та в Червоному морі, він керував експериментами Преконтиненту (фр. Précontinent), що включали сатураційні занурення під час тривалих занурень або експерименти з проживанням у підводних будинках, використовуючи свій міні-підводний човен SP-350. Фільм «Світ без сонця» (фр. Le Monde sans soleil) розповідає про ці пригоди та отримав премію «Оскар» за найкращий документальний фільм у 1965 році. [8]

Згідно з його першою книгою «У світі тиші», Кусто почав занурюватися у воду використовуючи маску, шноркель та ласти разом з Фредеріком Дюма та Філіппом Тальє у 1938 році. У 1943 році він випробував прототип акваланга. Це вперше дало змогу проводити тривалі підводні дослідження, що значною мірою сприяло поліпшенню сучасних знань про підводний світ.

Смерть

[ред. | ред. код]

Кусто помер 25 червня 1997 року у 87-річному віці від інфаркту міокарда в результаті ускладнення респіраторного захворювання. Його було поховано на фамільній ділянці кладовища Сен-Андре-де-Кюбзак.

Сім'я

[ред. | ред. код]

У 1937 році одружився із Сімоне Мельхіор, яка народила двох синів: Жана-Мішеля (1938) і Філіппа (1940—1979, загинув у авіакатастрофі «Каталіни»). Під час Другої світової війни брав участь у французькому русі опору[9][10].

У 1991 році, через рік після смерті дружини Сімони від раку, він одружився з Франсіне Тріплет, з якою мав спільних дітей — Діану (1979) та П'єра (1981).

Спадщина

[ред. | ред. код]
«Каліпсо», 1999.
SP-350 Denise

Кусто любив називати себе «океанографічним техніком». Він був видатним шоуменом, педагогом та любителем природи. Його роботи для багатьох людей відкрили «блакитний континент».

Його робота також дозволила створити новий тип наукової комунікації. Так званий «дівульгаціонізм», простий засіб обміну науковими концепціями, незабаром почали використовувати і в інших дисциплінах, він став одним з найважливіших характеристик сучасного телемовлення.

Хоча Кусто помер 25 червня 1997 року, Товариство Кусто та Команда Кусто, засновані Жаком-Ів Кусто, діють і сьогодні.

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • У світі безмовності (1953)
  • Живе море (1963)
  • Світ без сонця (1965)
  • Життя та смерть коралів (1971)
  • Могутній володар морів (1972)
  • Дельфіни (1975)
  • Жак Кусто: Амазонська подорож (1984)
  • Жак Кусто: Світ океану (1985)

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Медіаобрази

[ред. | ред. код]

Французький фільм «Одіссея» під керівництвом Джерема Салле, що вперше вийшов у жовтні 2016 року, присвячений життю Кусто, особливо його відносин з його першою дружиною, Симоною Мелхіор та його другим сином Філіпом Кусто.

Вшанування

[ред. | ред. код]

Вулиця Жака-Іва Кусто є у ряді міст Франції та США.

28 жовтня 2022 року у місті Кривий Ріг вулицю Сибірську перейменували на вулицю Жака-Іва Кусто[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Французька академія — 1635.
  4. ↑ https://alacademia.org.ma/membre/%d8%ac%d8%a7%d9%83%d9%92-%d8%a5%d9%8a%d9%81-%d9%83%d9%88%d8%b3%d8%b7%d9%92%d9%88-2/
  5. ↑ https://www.academie-francaise.fr/les-immortels/jacques-yves-cousteau?fauteuil=17&election=24-11-1988
  6. ↑ https://philatelie-pour-tous.fr/jacques-yves-cousteau-officier-de-marine-et-explorateur-oceanographique/
  7. ↑ (фр.) Markham, Lois. Jacques-Yves Cousteau: Exploring the Wonders of the Deep, s. 8.
  8. ↑ (en) « The 37th Academy Awards (1965) Nominees and Winners [archive] », sur oscars.org, consulté le 16 novembre 2011.
  9. ↑ (рос.) Кто есть кто в мире : 1500 имен [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] — Google Книги.
  10. ↑ (рос.) Статья о Вашем отдыхе: Капитан первого ранга. [Архівовано 25 липня 2012 у Wayback Machine.]
  11. ↑ У Кривому Розі затвердили нові назви вулиць (СПИСОК). KRIVBASS.CITY (укр.). Процитовано 13 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак-Ів Кусто
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жак-Ів_Кусто&oldid=46896252