Хава нагіла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Ха́ва наґі́ла» (івр. הבה נגילה‎) — одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень, написана у 1918 році збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на мелодію, яку він почув від хасидів з Буковини.

Історія походження[ред.ред. код]

«Хава наґіла», що на івриті в буквальному розумінні означає Радіймо, є адаптацією мелодії, яку Авраам Ідельсон почув і записав у 1915 році від хасидів, що приїхали до Палестини з міста Садгора. За словами Ідельсона, у 1918 році йому знадобилася народна пісня для свого хору, який виступав на святковому концерті. Його вибір пав на почуту мелодію, мотив якої він розділив на чотири частини, і написав для неї слова на івриті.[1] Вважається, однак, що у народному середовищі мелодія “Хава Наґіла” виникла в середині XIX століття.[Джерело?] Не виключено, що це сталося в єврейських містечках України. Мабуть, найкраще ілюструє ансамбль клезмерських музик полотно Яна Машковського “Маївка на Софіївці” з 1849 року. На ньому представленні околиці Львова, як тло, а на передньому плані — повна аналогія українських троїстих музик — скрипаль, цимбаліст і бубняр.

Пісня швидко стала популярною і через декілька років була вже відомою за кордоном, де її інколи називали палестинською. Спочатку мелодія пісні була дуже повільною, і своє сучасне звучання набула приблизно у 30-х роках.

Також існує інша версія походження пісні, за якою Ідельсон привласнив собі авторство слів, написаних у 1917 році одним з його учнів — Моше Натанзоном.[2] Близькою за мелодією до “Хава Наґіла” є й знаменита єврейська мелодія “Сім сорок”.[Джерело?] Її й тепер залюбки виконують музики на українських весіллях. Дослідник єврейської старовини Борис Дорфман вважає, що текст пісні було складено на честь прибуття поїзду “Одеса-Київ” ще до І Світової війни.[Джерело?]

Маївка на Софіївці

Текст пісні[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Хава наґіла в різному виконанні на YouTube:
Nuvola apps kaboodle.svg
Транскрипція Іврит Переклад
Хава наґіла הבה נגילה Радіймо
Хава наґіла הבה נגילה Радіймо
Хава наґіла ве-нісмеха הבה נגילה ונשמחה Радіймо і тріумфуймо

(повторити куплет два рази)

Хава неранена הבה נרננה Співаймо
Хава неранена הבה נרננה Співаймо
Хава неранена ве-нісмеха הבה נרננה ונשמחה Співаймо і тріумфуймо

(повторити куплет два рази)

Уру, уру ахім! !עורו, עורו אחים Пробудіться, пробудіться, браття!
Уру ахім бе-лєв самеах עורו אחים בלב שמח Пробудіться браття з радісним серцем

(повторити чотири рази)

Уру ахім, уру ахім! !עורו אחים, עורו אחים Пробудіться, браття, пробудіться, браття!
Бе-лєв самеах בלב שמח З радісним серцем

Цікавинки[ред.ред. код]

  • За легендою, пісня була складена для святкування входу англійських військ в Єрусалим у 1917 році, через що піднялась радість серед євреїв.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Abraham Zvi Idelsohn Jewish Music: In Its Historical Development. — P. xiv.
  2. Abraham Zvi Idelsohn Jewish Music: In Its Historical Development. — P. xiv.

Джерела[ред.ред. код]

  • Abraham Zvi Idelsohn Jewish Music: In Its Historical Development. — Canada: General Publishing Company, Ltd, 1992. — 535 p. — ISBN 0-486-27147-1 (англ.)
  • Борис Дорфман. Видання львівського товариства єврейської культури ім. Шолома Алейхема "Шофар" №3 (245) ст.11
  • Фаїна Петрякова “Юдаїка в колекції Львівськго історичного музею”. Наукові записки Львівського історичного музею, Львів 1999. ст. 107