Гайдудорозька архієпархія
Гайдудорозька архієпархія | |
Герб Гайдудорозької архієпархії | |
| Основна інформація | |
|---|---|
| Країна |  Угорщина |
| Чисельність населення | 271000 |
| Митрополія | Гайдудорозька митрополія |
| Заснована | 8 червня 1912 |
| Кількість парохій | 125 |
| Кількість священнослужителів | 186 |
| Катедральний храм | Собор Введення в храм Пресвятої Богородиці, Гайдудороґ, Угорщина |
| Адреса | Hajdudorogi Puspoki Hivatal, Pf. 60, Bethlen Gabor u. 5, H-4401 Ньїредьгаза Угорщина |
| Сайт | Гайдудорозька єпархія |
| Єпископ | |
| Правлячий архієрей | Петер Фюлеп Кочиш |
| з | 2 травня 2008 |
| Єпископ-помічник | Сілард Керестеш |
 | |
Гайдудорозька архієпархія (лат. Archieparchia Haidudoroghensis) — архієпархія Угорської греко-католицької церкви в Угорщині від м. Гайдудороґ, у північно-східній частині угорської низовини, першого осідку єпархії.
Гайдудорозька єпархія була створена 1912 року Францом Йосифом І під тиском угорського уряду і затверджена Пієм X. До складу її входило 162 парафії.[1] Вірні Гайдудорозької єпархії — угорці східного обряду, переважно нащадки мадяризованих русинів-українців, які компактними островами і в діаспорі жили в північно-східній частині Угорщини, продовжуючи закарпатські українські поселення в Паннонській низовині.
У 17—18 ст. серед них існувала ще «руська» національна свідомість і деякі форми власного культурного життя. Угорщення охопило їх повністю у 19 ст., руйнуючи рештки самобутности в церковно-слов'янській мові та церковній організації. В кінці 19 століття серед мадяризованого кліру й світської інтелігенції почався підтриманий угорським урядом рух за запровадження угорської богослужбової мови в мадяризованих парафіях та за відокремлення їх від українських мукачівської і пряшівської єпархій. Проте в Римі таких ініціатив не підтримували. Перший переклад Літургії Івана Золотоустого угорською з'явився у 1795 році, а протягом ХІХ століття було ще кілька видань.
У 1863-му в Гайдудорозі група угорців зібралася на нараду і написала листа до Мукачівського єпископа з проханням дозволити відправляти богослужіння угорською мовою. Але ні владика Василь Попович, ні Апостольська столиця, куди він передав прохання, цього не дозволили. У 1866 році Рим «суворо заборонив» мадяризацію богослужінь. Проте вже у 1873 році за підтримки світських володарів був заснований мадярський Гайдудорозький вікаріат із 33 парафій, в яких неофіційно відправляли угорською. У 1896 році Рим знову офіційно заборонив мадярські богослужбові книги. Ситуація почала дещо змінюватись після масового паломництва угорських греко-католиків до Рима в 1900 році. Надія зажевріла, проте Рим формально й далі заборони не скасовував, а українці, які жили на території вікаріату, протестували проти заміни церковнослов'янської угорською.
Угорська мова була запроваджена в богослужбу без схвалення Риму. Канонізуючи Гайдудорозьку єпархію, Пій Х затвердив для нової єпархії старогрецьку мову як літургічну з паралельним вживанням угорської (як, наприклад, в латинській церкві). Одначе угорські греко-католики запровадили тільки угорську мову. До складу Гайдудорозької єпархії спочатку входили 162 парохії, з них 8 вилучених із пряшівської, 70 з мукачівської, а 83 з румунської єпархії у Трансільванії. Після 1919 р. більшість румунських парохій опинилася в Румунії, так що тепер до складу Гайдудорозької єпархії належать переважно парохії, які входили колись до складу українських єпархій. Число угорських греко-католиків 1930 року було 201 000 (2,3 % населення), переважно у Гайдудорозькій єпархії і частково в апостольській адміністратурі у Мішкольці. 9 квітня 1934 Конгрегація у справах східних церков, враховуючи результати Тріанонського договору, видала декрет «Apostolica sedes», яким, передав 67 румуномовних парафій Гайдудорогскої єпархії Румунської греко-католицької церкви, зокрема 35 парафій архиєпархії Фагараша і Алби-Юлії, 22 парафій єпархії Ораді і 10 парафій єпархії Марамуреш.
5 березня 2011 Конгрегація у справах східних церков випустила декрет «Ut aptius spirituali», яким передала 29 парафій Гайдудорозької єпархії апостольському екзарахату у Мішкольці.
Першим єпископом Гайдудорозької єпархії був Стефан Міклошій, а його наступником став єпископ Миколай Дудаш (1939—1972), що був одночасно апостольським адміністратором у Мішкольці.
20 березня 2015 року Папа Римський Франциск підняв Угорську греко-католицьку церкву до рангу митрополичої. Гайдудорозька єпархія стала архієпархією, Мішкольцький екзархат — єпархією і, крім того, створено ще одну єпархію в Ньїредьгазі, виокремивши її з території дотеперішньої Гайдудорозької єпархії.
За даними Annuario Pontificio станом на 2013 рік Гайдудорозька єпархія налічувала 125 парафій, 195 священиків і близько 271 тисяч вірян.
| Рік | Населення | Священики | Диякони | Ченці | Парафії | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вірні єпархії | Всього | % | Всього | Біле духовенство | Чорне духовенство | Кількість вірних на одного священика | Чоловіки | Жінки | |||
| 1948 | 195.440 | 3.038.342 | 6,4 | 180 | 165 | 15 | 1.085 | 20 | 18 | 107 | |
| 1969 | 245.000 | 4.539.000 | 5,4 | 198 | 189 | 9 | 1.237 | 9 | 122 | ||
| 1980 | 300.000 | ? | ? | 162 | 162 | 1.851 | 14 | 126 | |||
| 1990 | 250.000 | ? | ? | 191 | 186 | 5 | 1.308 | 6 | 18 | 131 | |
| 1999 | 253.000 | ? | ? | 192 | 187 | 5 | 1.317 | 9 | 16 | 140 | |
| 2000 | 253.000 | ? | ? | 187 | 181 | 6 | 1.352 | 7 | 16 | 139 | |
| 2001 | 253.000 | ? | ? | 177 | 171 | 6 | 1.429 | 7 | 16 | 139 | |
| 2002 | 253.000 | ? | ? | 194 | 186 | 8 | 1.304 | 1 | 9 | 16 | 143 |
| 2003 | 248.987 | ? | ? | 210 | 202 | 8 | 1.185 | 1 | 10 | 13 | 147 |
| 2004 | 248.987 | ? | ? | 210 | 204 | 6 | 1.185 | 8 | 13 | 147 | |
| 2006 | 270.000 | ? | ? | 222 | 216 | 6 | 1.216 | 2 | 10 | 11 | 145 |
| 2009 | 270.000 | ? | ? | 231 | 224 | 7 | 1.168 | 9 | 6 | 148 | |
| 2013 | 270.000 | ? | ? | ? | 186 | 8 | ? | ? | ? | 125 | |
- Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993.
- ↑ Гайдудорозька єпархія. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 14 травня 2014.
- СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ В УГОРЩИНІ [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Етноконфесійні трансформації та адаптація греко-католиків Закарпаття [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Annuario Pontificio 2013 [Архівовано 25 квітня 2014 у Wayback Machine.](італ.)
- Гайдудорозька єпархія на katolikus.hu [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.](угор.)
- Гайдудорозька єпархія [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)