Хана-Рахель Вербермахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хана-Рахель Вербермахер
їд. חנה רחל ווערבערמאכער
ПрізвиськоMaiden of Ludmir[1], Людмирская дева[2], Людмирська діва, הבתולה מלודמיר, לאדמירער מויד і Vierge de Ludomir
Народилася1806(1806)
м. Володимир, Волинь
Померла17 липня 1892(1892-07-17)
Єрусалим
ПохованняЄврейське кладовище на Оливковій горі[1]
Національністьєврейка
Місце проживанняВолодимир, Єрусалим
Діяльністьрелігійна
Відома завдякихасидська релігійна діячка, перша цадекет (жінка-цадик) в історії хасидизму, цілителька, засновниця хасидської громади в Єрусалимі
Титулцадик[1]
Конфесіяхасидизм
БатькоMonesh Verbermacherd[1]
Матиневідомо[1]

Хана-Рахель Вербермахер (ha-Betulah mi-Ludmir, іврит — הבתולה מלודמיר, нар. 1806, Володимир, пом. 1892, Єрусалим) — хасидська релігійна діячка, перша цадекет (жінка-цадик) в історії хасидизму, цілителька, засновниця хасидської громади в Єрусалимі, уродженка Володимира. Відома як Людмирська діва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Хана-Рахель народилася, ймовірно, у 1806 році у Володимирі на Волині в заможній хасидській родині Вербермахер. Місцеві євреї називали місто на свій лад — Людмир (звідси й ім'я Хани-Рахель Вербермахер — Людмирська Діва). Батько Монеш подбав про освіту доньки, про те, щоби вона всебічно вивчила Тору.

За переказами, Хана-Рахель була пізньою і єдиною дитиною у родині. Її мати Лея довго не мала дітей, через що чоловік хотів розлучитися. З цією проблемою вона поїхала по благословення до знаменитого чорнобильського цадика Мордехая. Мордехай сказав, що та народить дівчинку, що й сталося через рік.

Жила дівчина усамітнено, галасливих компаній цуралась. Хана-Рахель тлумачить людям Писання, молиться, покриваючись талесом, як чоловік. А ще — відповідає на запитання людей, дає поради, виганяє демонів. Недужі їдуть у Володимир з усієї Волині, з Любліна та Львова. Дівчину називають Ludmere Moid — Людмирською Дівою, тою, яка творить диво.

Хана-Рахель відмовилася брати шлюб, натомість почала виконувати всі релігійні заповіді як чоловік, кинувши виклик[3] традиційним єврейським уявленням про права та відмінність статей[4]. З часом навколо дивної жінки гуртуються однодумці, яких називали «хасидами Людмирської Діви». Батько збудував для Хани-Рахель молельню Бейт га-Мідраш  — будинок вивчення Тори з особливою кімнатою для прийому послідовників.

У її молитовному будинку бував і знаменитий мудрець Мордехай з Чорнобиля. Мудрець переконав Хану-Рахель вийти заміж, проте шлюб тривав усього тиждень. Вона одружилася вдруге, проте знову ненадовго.

У 1863 (за іншими джерелами у 1859) році Людмирська Діва емігрувала в Єрусалим, де разом зі ще одним кабалістом провадила діяльність, покликану прискорити прихід Машиаха (Месії). Хана-Рахель щоденно молилася біля Стіни Плачу в таліті та тфіліні. Вона зібрала навколо себе хасидську громаду, керувала нею, заснувала новий хасидський суд. На Шаббат її послідовники приходили послухати трактування Тори, на Рош Ходеш вона сама супроводжувала їх до могили праматері Рахель — для молитов та звернень з проханнями.

Померла Хана-Рахель 17 липня 1892 року, похована на знаменитій Оливковій Горі. Вона єдина володимирська єврейка, удостоєна такої честі. Під час йорданської окупації надгробок над могилою був зруйнований. У червні 2004 року надгробок Хани-Рахель урочисто відновили, причому з місцем для поминальних свічок та «квітлех» (записок, що містять звернення і прохання до Бога. Такі за традицією ще залишають у Стіні Плачу й на могилах святих праведників).[5][6]

Хана-Рахель Вербермахер в мистецтві

[ред. | ред. код]

Американо-єврейський письменник Ісаак Башевіс Зінґер, лауреат Нобелівської премії, на основі біографії Хана-Рахель Вербермахер написав роман «Шоша» (1978), за яким у 1983 році зняли голлівудський фільм «Єнтл» (англ. Yentl), де головну роль зіграла Барбара Стрейзанд.[7][8]

Польська письменниця Хана Краль написала оповідання «Правнук», створене на основі спогадів правнука Хани-Рахель Януша Бардаха.

Натаніель Дойч, професор історії релігій Чиказького університету, видав книгу «Людмирська Діва: єврейська свята жінка та її світ».[9][10]

Література

[ред. | ред. код]

Володимир Музиченко. Володимир єврейський. Історія і трагедія єврейської громади м. Володимира-Волинського. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2011. 256 с. ISBN 9789663616582[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsch N. The Maiden of Ludmir: A Jewish Holy Woman and Her WorldUC Press, 2003. — ISBN 978-0-520-23191-7
  2. https://eleven.co.il/article/10945
  3. Еврейский феминизм. Продолжение. www.jewish.ru. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
  4. женщина. Электронная еврейская энциклопедия. eleven.co.il. Процитовано 20 квітня 2016.
  5. Перша феміністка світу жила у Володимирі-Волинському і стала святою. Волинські новини. Процитовано 20 квітня 2016.
  6. Перша феміністка світу жила у Володимирі-Волинському і... стала святою. Хроніки Любарта (укр.). 17 квітня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
  7. Barbra Streisand Archives | Films | Yentl (1983) | Directorial debut. barbra-archives.com. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 22 квітня 2016.
  8. Йентл. www.kinopoisk.ru. Процитовано 22 квітня 2016.
  9. Deutsch, Nathaniel (6 жовтня 2003). The Maiden of Ludmir: A Jewish Holy Woman and Her World (англ.). University of California Press. ISBN 9780520927971.
  10. eBooks.com (6 жовтня 2003). The Maiden of Ludmir (ebook) by Nathaniel Deutsch. eBooks.com. Процитовано 22 квітня 2016.
  11. Интервью Владимира Музыченко главреду медиа-проекта «Киев еврейский» Элеоноре Гройсман. Киев Еврейский. Процитовано 20 квітня 2016.