Ісаак Башевіс Зінгер

Ісаак Башевіс Зінгер
їд. יצחק זינגער‎
Псевдо	Bashevis
Народився	21 листопада 1902(1902-11-21)[…] або 14 липня 1904(1904-07-14)[…] Леонцин, Ґміна Леонцин, Новодворський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща
Помер	24 липня 1991(1991-07-24)[…] Маямі, Флорида, США ·інсульт
Поховання	Cedar Park Cemeteryd
Громадянство (підданство)	США  Польща  Російська імперія
Національність	євреї
Діяльність	перекладач, романіст, есперантист, автобіограф, журналіст, дитячий письменник, письменник, сценарист
Мова творів	англійська, есперанто, Їдиш і польська
Роки активності	з 1927
Magnum opus	Чарівник із Любліна
Членство	Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Брати, сестри	Esther Kreitmand і Israel Joshua Singerd
Автограф
Нагороди	Нобелівська премія з літератури (1978) Національна книжкова преміяd Itzik Manger Prized Buber-Rosenzweig-Medald (1981) почесний доктор Університету імені Бен-Гуріонаd
Ісаак Башевіс Зінгер у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Ісаа́к (І́цік, І́цхок, А́йзек) Баше́віс Зі́нґер (їд. יצחק באַשעװיס זינגער‎, англ. Isaac Bashevis Singer; 14 липня 1904, Радзимін, Польща — 24 липня 1991, Серфсайд, Флорида) — американо-єврейський письменник польського походження. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1978 рік. Писав мовою їдиш.

Життєпис

Дитинство та юність майбутнього письменника пройшли в польськомовному середовищі (місто Білгорай на Галичині — батьківщині матері Ісаака), сюжети з життя якого пізніше знайшли своє художнє відображення у прозі Зінґера (наприклад, романі «Сатана в Горай» тощо).

Починаючи з 1933 року проживав у Нью-Йорку, США.

Автор романів «Двір», «Шоша», «Спадщина».

Літературна критика вважала письменника послідовником Т. Манна, Е-М. Ремарка, К. Гамсуна, Д'Аннунціо, а також відзначала, що І. Зінґеру вдалося об'єднати двох Гоголів — українського й єврейського, які обидва йшли від українського та єврейського фольклору.

Твори

Тут подаються роки друку перекладів англійською мовою. Для деяких праць Зінґера, друк творів в оригіналі, їдишем, передував появі англійських перекладів на 10—20 років.

• «Сім'я Мускат» 1950
• «Сатана в Горай» (1955)
• «Чарівник із Любліна» (1960)
• «Раб» (1962)
• «Мазл і шлимазл» (1967)
• «Маєток» (1967)
• «Садиба» (1969)
• «Ілія, раб» (1970)
• «Жертва Вістули» (1970)
• «Торпсі-турві, китайський імператор» (1971)
• «Вороги, історія кохання» (1972)
• «Грішне місто» (1972)
• «Хасидим» (1973)
• «Хелмскі дурні» (1975)
• «Казкар Нафталі та його кінь Сус» (1976)
• «Шоша» (1978)
• «Юнак у пошуках любові» (1978)
• «Розкаюваний» (1983)
• «Ноах вибирає голуба» (1984)
• «Цар полів» (1988)
• «Піна» (1991)
• «Сертифікат» (1992)
• «Мешуга» (1994)
• «Тіні над Гудзоном» (1997)

Переклади на українську

• Іцхак Башевіс Зінґер. Чому кричали гуси?. Переклад з їдишу: Фаїна Горбач. Київ: журнал «Всесвіт». 1993 № 9-10
• Ісаак Башевіс Зінґер. Корона з пір'я", «Кабаліст зі Східного Бродвею». Переклад з їдишу: Людмила Нор. // Київ: Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» № 23, 2013. 400 стор.: стор. 11—38 (переглянути)

Джерела

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті». Київ: КИТ, 2007. 436 стор.
• Іванов С. Ісаак Башевіс Зінгер із єврейської провінції в пантеоні світової літератури. Київ: журнал Дніпро. 2012 № 6. стор.138-141
• Біографія Ісаак Башевіс Зінґера у е-бібліотеці Ukrcenter
• Твори Ісаак Башевіс Зінґера у е-бібліотеці «Чтиво»
• Гротеск, Бог і диво — Тиждень, 8 липня 2016
• Ісаак Башевис Зінгер: біографія, твори статті (рос.)
• lib.ru Исаак Башевис Зінгер (рос.)
• Ісаак Башевис Зінгер: бібліобіографічна довідка(англ.)
• Рецензія на російське видання «Розкаяний» з сайту booknik.ru^{[недоступне посилання з лютого 2019]} (рос.)
• Рецензія на книжку «Сім'я Мускат» (рос.)
• Рецензія на книжку «Пристрасті» (рос.)
• Рецензія на книжку «Раб» (рос.)
• http://n-t.ru/nl/lt/singer.html^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Посилання

• Зінгер Айзек Башевіс // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. : у 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 654.