Хорді Феррон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хорді Феррон
Особисті дані
Народження 19 серпня 1978(1978-08-19) (45 років)
  Бадалона, Іспанія
Зріст 179 см
Громадянство  Іспанія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–1999 Іспанія «Барселона Б» 38 (0)
1999–2000 Іспанія «Райо Вальєкано» 35 (7)
2000–2002 Іспанія «Реал Сарагоса» 22 (0)
2002 →  Іспанія «Райо Вальєкано» 17 (0)
2002–2004 Іспанія «Реал Сарагоса» 35 (0)
2004–2008 Іспанія «Альбасете» 95 (2)
2008–2014 Іспанія «Бадалона» 180 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1995 Іспанія Іспанія U-16 8 (0)
1995 Іспанія Іспанія U-17 3 (1)
1996–1997 Іспанія Іспанія U-18 11 (2)
1999–2000 Іспанія Іспанія U-21 4 (2)
2000 Іспанія Іспанія U-23 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2015 Іспанія «Кабрера»
2015–2019 Іспанія «Сеагуль» (жін.)
2019–2020 Іспанія «Еспаньйол» (жін.)
2022 Іспанія «Ейбар» (жін.)
2023– Японія «ІНАК Кобе Леонесса» (жін.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Хорді Феррон (ісп. Jordi Ferrón, нар. 19 серпня 1978, Барселона) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — жіночий футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Реал Сарагоса», з якимс тав дворазовим володарем Кубка Іспанії, а також молодіжну збірну Іспанії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Будучи уродженцем каталонського міста Бадалона, Хорді Феррон потрапив до Ла Масії — юнацької академії футбольного клубу «Барселона». Виступав та третю та резервну команду каталонців, але за основу «Барселони» так і не дебютував.

Протягом сезону 1999/00 років захищав кольори клубу «Райо Вальєкано», де здійснив прорив, забивши сім м'ячів у чемпіонаті (виступаючи на той момент на позиції півзахисника. Команда за підсумками сезону посіла рекордне у своїй історії дев'яте місце у Ла-Лізі.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Сарагоса», до складу якого приєднався 2000 року. Відіграв за клуб з Сарагоси наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. За цей час двічі виборов титул володаря Кубка Іспанії, а 2002 року на правах оренди знову захищав кольори клубу «Райо Вальєкано».

Влітку 2004 року він перейшов до «Альбасете»[1], з яким вилетів до Сегунди. Більшість часу, проведеного у складі «Альбасете», був основним гравцем захисту команди. Він грав у другому дивізіоні іспанського футболу до 2008 року[2].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Бадалона» зі свого рідного міста, за яку виступав протягом 2008—2014 років у Сегунді Б[3].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1994 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії (U-16), з якою грав на юнацькому чемпіонаті світу 1995 року в Еквадорі, зігравши у всіх трьох іграх, але іспанці не вийшли з групи. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 22 іграх, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 1999—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії, з якою став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 2000 року у Словаччині. У матчі за третє місце проти господарів турніру Феррон вийшов на заміну у перерві та забив переможний гол на 58-й хвилині. Всього на молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 2 голи.

У складі олімпійської збірної Іспанії брав участь у футбольному турнірі літньої Олімпіади 2000 року в Сіднеї, ставши разом із командою срібним призером.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Феррон завершив професіональну кар'єру в червні 2015 року у віці 37 років, після чого один рік був граючим тренером аматорського клубу «Кабрера». Згодом, також на обласному рівні, очолював жіночу команду «Сеагуль» з рідного міста[4][5].

10 грудня 2019 року Феррон став головним тренером жіночої команди «Еспаньйола»[6], дебютувавши у жіночій Ла Лізі. Покинув команду у червні 2020 року[7].

У січні 2021 року він приєднався до жіночої команди АЕМ, де став виконувати обов'язки спортивного директора[8].

У березні 2022 року очолив жіночу команду «Ейбара»[9]. Його метою було уникнути вильоту команди, яка була на відстані п'яти очок від безпеки. Однак він не зміг досягти своєї мети і був звільнений у травні після вильоту команди до другого дивізіону[10].

10 липня 2023 року він став головним тренером японської жіночої команди «ІНАК Кобе Леонесса»[11][12].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Реал Сарагоса»: 2000/01, 2003/04

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ El Albacete presenta hoy a Jordi Ferrón [Albacete present Jordi Ferrón today]. El Periódico de Aragón (ісп.). 4 June 2004. Процитовано 26 June 2018.
  2. ↑ El Albacete llega a Ferrol con numerosas bajas en sus filas por las lesiones [Albacete arrive to Ferrol with many out from squad due to injuries]. La Voz de Galicia (ісп.). 1 March 2008. Процитовано 26 June 2018.
  3. ↑ Gaudioso, Sonia (21 March 2011). Juega en su tierra y apunta a entrenador [He plays in his hometown and has coaching manners]. Marca (ісп.). Процитовано 21 March 2020.
  4. ↑ De la Casa, Javier (14 September 2016). Jordi Ferrón, el medallista olímpico que dirige al CE Seagull femenino [Jordi Ferrón, the Olympic medalist who coaches women's CE Seagull]. Marca (ісп.). Процитовано 26 June 2018.
  5. ↑ Cuatro exjugadores del Barça seguirán el clásico en el Hospital Vall d'Hebron [Four former Barça players will follow the classic at the Vall d'Hebron Hospital]. Sport (ісп.). 21 December 2017. Процитовано 22 December 2017.
  6. ↑ Jordi Ferrón, nou entrenador del primer equip femení [Jordi Ferrón, new manager of the women's first team] (кат.). RCD Espanyol. 10 December 2019. Процитовано 14 December 2019.
  7. ↑ El Espanyol destituye a Jordi Ferrón, técnico del femenino. www.elperiodico.com (ісп.). 1 липня 2020. Процитовано 12 березня 2024.
  8. ↑ L'AEM fitxa Jordi Ferrón com a director esportiu. Lleida.com (кат.). 7 січня 2021. Процитовано 12 березня 2024.
  9. ↑ Gil, Aimara G. (16 березня 2022). Jordi Ferrón se convierte en el nuevo entrenador del Eibar. Diario AS (ісп.). Процитовано 12 березня 2024.
  10. ↑ SL, TAI GABE DIGITALA (22 червня 2022). Yeray Martín, nuevo entrenador del primer equipo femenino del Eibar. naiz: (ісп.). Процитовано 12 березня 2024.
  11. ↑ ニュース : 【ジョルディ・フェロン 新監督就任のお知らせ】. INAC神戸 レオネッサ (яп.). Процитовано 12 березня 2024.
  12. ↑ La nova aventura de Jordi Ferrón, primer entrenador estranger al Japó. CCMA (кат.). 11 липня 2023. Процитовано 12 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Арансубія (в) • 2 Лакрус • 3 Капдевіла • 4 Амая • 5 Марчена • 6 Ісмаель • 7 Ангуло • 8 Гарсія • 9 Хосе Марі • 10 Хаві • 11 Фарінос • 12 Пуйоль • 13 Лайнес (в) • 14 Дорадо • 15 Альбельда • 16 Тамудо • 17 Веламасан • 18 Феррон • 19 Луке • 20 Аніа • 21 Феліп (в) • Тренер: Іньякі Саес
Іспанія
1 Арансубія (в) • 2 Лакрус • 3 Капдевіла • 4 Марчена • 5 Вергара • 6 Альбельда • 7 Ангуло • 8 Хаві • 9 Хосе Марі • 10 Гарсія • 11 Феррон • 12 Пуйоль • 13 Луке • 14 Амая • 15 Ісмаель • 16 Веламасан • 17 Тамудо • 18 Феліп (в) • Тренер: Іньякі Саес
Іспанія
Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хорді_Феррон&oldid=42030909