Хорологія (географія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хорологія (хорологічна концепція) — науковий напрямок в географії, основною ідеєю якого є розгляд об'єкта географії як простору, заповнюваного предметами і явищами, локальні зв'язки між якими носять причинно-наслідковий характер

Витоки[ред.ред. код]

Хоча причинно-наслідкові зв'язки між окремими географічними явищами на тій чи іншій території розглядалися ще в роботах античних і середньовічних вчених, як універсальна наукова концепція хорологія («просторова наука» або «наука про простори») з'явилася в середині XIX ст . Александер фон Гумбольдт та Карл Ріттер[1] розглядали географічні явище в їх взаємозв'язку один з одним і вперше поставили питання про пошук загальних законів існування географічної оболонки планети (включаючи в неї з деякими застереженнями і людське суспільство). Незважаючи на зібраний обома вченими багатий фактологічний матеріал і велику кількість прикладів, що доводять їх правоту, науковою теорією як такою хорологія тоді не була, оскільки інтерпретація фактів проводилася з філософсько-феноменологічних позицій.

Хорологія Альфреда Геттнера[ред.ред. код]

Нове прочитання хорологічна концепція набула у Альфреда Геттнера (1927). Геттнер вважав об'єктом вивчення географії земний простір з предметами і явищами, що заповнювали його і взаємодіяли між собою. Зв'язки між ними, згідно з Геттнером, мають ландшафтну, причинно-наслідкову природу. До подібних систем географічних об'єктів Геттнер відносив і людське суспільство. Окремі унікальні поєднання тих чи інших об'єктів і явищ на певній території призводять до появи географічних країн (хоросів, просторів), які є об'єктом вивчення країнознавства.

Вплив на інші наукові напрями[ред.ред. код]

В результаті дроблення географії на галузеві наукові напрями, що сталося на початку XX ст., хорологічні школа припинила існування. Основні ідеї хорології, тим не менш, були сприйняті низкою інших наукових напрямків. Школами-наступниками хорології вважаються класичне ландшафтознавство, поведінкова географія та школа просторового аналізу. Ідеї хорологічної концепції вплинули також на формування імажинальної географії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ritter C. Comparative Geography (1865)

Джерела[ред.ред. код]

  • География, её история, сущность и методы (Die Geographie, ihre Geschichte, ihr Wesen und ihre Methoden), 1927 (русский перевод в 1930)


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.