Ландшафтознавство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ландшафтозна́вство — розділ фізичної географії, що вивчає складні природні і природно-антропогенні геосистеми — ландшафти як частини географічної оболонки Землі. Включає вчення про основні закономірності фізико-географічної дифференціації, фізико-географічне районування і власне вчення про географічний ландшафт.

Ландшафтознавство розглядає походження, структуру, зміни, просторову дифференціацію і інтеграцію ландшафтів, а також їх окремі властивості, взаємозв'язки елементів і морфологічних частин, їх зміни під впливом природних і антропогенних факторів. В межах ландшафтознавства сформувалось ряд напрямків:

Ландшафтознавство спирається на ряд загальних підходів і методів: системний, порівняльний і історичний підходи, дистанційні (в тому числі космічні) і стаціонарні дослідження, математичні і картографічні методи. Головний метод ландшафтознавства — ландшафтна зйомка. Особливого значення набули математичне і картографічне моделювання.

До найважливіших задач ландшафтознавства відноситься розробка теоретичних основ раціонального природовикористання, в тому числі охорони природи.

У Російській імперії ландшафтознавство виникло на початку 20 століття, а його подальший розвиток пов'язаний з працями Л. С. Берга, С. В. Калесника, В. Б. Сочави та інших.

Література[ред.ред. код]

  • Ландшафтознавство: теорія і практика / Г. П. Міллер, В. М. Петлін, А. В. Мельник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2002. - 172 c. - Бібліогр.: с. 156-169.
  • Мельник А. В. Ландшафтний моніторинг / А. В. Мельник, Г. П. Міллер. — К., 1993. — 148 с.
  • Міллер Г. П. Польове ландшафтне знімання гірських територій. — К., 1996. — 168 с.
  • Пізнання ландшафту: місце і простір. У 2-х т.  / Гродзинський М. Д.К., 2005.
  • Польові географічні дослідження / Геренчук К. І., Е. М. Раковська, О. Г. Топчієв. — К., 1975. — 248 с.
  • Стаціонарні геофізичні і геохімічні дослідження ландшафтів Київського Полісся / Гриневецький В. Т., О. М. Маринич, Л. М. Шевченко. — К., 1994. — 108 с.
  • (рос.) Географический энциклопедический словарь. — М.: «Советская энциклопедия», 1988. — С. 157.
  • (рос.) Видина А. А. Методические указания по полевым крупномасштабным ландшафтным исследованиям. — М., 1962. — 132 с.
  • (рос.) Исаченко А. Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. — Ленинград, 1980. — 222 с.
  • (рос.) Макунина Г. С. Методы полевых физико-географических исследований: структура и динамика ландшафта. — М., 1987. — 115 с.
  • (рос.) Методика ландшафтно-геофизических исследований и картографирования состояний природно-территориальных комплексов / Под ред. Н. Л. Беручашвили. — Тбилиси, 1983. — 199 с.
  • (рос.) Миллер Г. П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. — Львов, 1974. — 202 с.
  • (рос.) Пузаченко Ю. Г. Математические методы в экологических и географических исследованиях. — М., 2004. — 416 с.
  • (рос.) Джонгман Р. Г. Г. Анализ данных в экологии сообществ и ландшафтов / Р. Г. Г. Джонгман, С. Дж. Ф. Тер Браак, О. Ф. Р. Ван Тонгерен / Пер. с англ. — М., 1999. — 306 с.
  • (рос.) Шищенко П. Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. — К., 1999. — 284 с.

Посилання[ред.ред. код]