Християнсько-демократична партія (Італія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Християнсько-демократична партія

італ. Democrazia Cristiana
Країна Flag of Italy.svg Італія
Голова партії Альчіде де Гаспері (перший)
Міно Мартінаццолі (останній)
Дата заснування 15 грудня 1943
Дата розпуску 16 січня 1994
Штаб-квартира Рим
Ідеологія центризм[1]
християнська демократія[2]
популярізм[3]
соціал-консерватизм[4][5]
Членство в міжнародних організаціях Центристський демократичний інтернаціонал
Європейська народна партія
Кількість членів  2 109 670 (1990)[6]

Христия́нсько-демократи́чна па́ртія (італ. Democrazia Cristiana) — політична партія Італії в 1942–1994 роках. У 19401980-ті роки була однією з провідних політичних сил країни.

Орієнтація — підтримка НАТО і ЄЕС, католицькі цінності. Брала участь у всіх урядах Першої Італійської республіки.

З 1948 по 1992 рік була найбільшою партією в парламенті і безперервно брала участь в уряді і очолюючи його до 1981 року. У 1994 р. після низки невдач на виборах ХДП була перетворена в Італійську народну партію, від неї відкололися «Соціальні християни» і «Християнсько-демократичний центр». До початку 2000-х років більшість колишніх членів ХДП вступило до партії «Вперед, Італія». ХДП в 2002 р. влилася до складу партії «Маргаритка: Демократія — це свобода». У 2000 р. під назвою ХДП була створена нова, дрібна політична партія.

Видні представники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Democrazia Cristiana, Enciclopedia Treccani
  2. Maurizio Cotta; Luca Verzichelli (2007). Political Institutions in Italy. Oxford University Press. с. 38. ISBN 978-0-19-928470-2. 
  3. Mark Donovan (1998). Democrazia Cristiana: party of government. У David Hanley. Christian Democracy in Europe. Continuum International Publishing Group. с. 72. ISBN 978-1-85567-382-3. Процитовано 17 August 2012. 
  4. Warner, Carolyn M. (2013). SAGE Journals: Your gateway to world-class journal research. Party Politics 19 (2): 256–276. doi:10.1177/1354068812462934. 
  5. Storia, Rai. Il referendum sul divorzio. Rai Storia. 
  6. Archived copy. Архів оригіналу за 10 November 2013. Процитовано 10 November 2013.