Хумай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Птах Хумай. Близько 500 до н. е. Персеполь, Іран

Хумай (перс. هما‎ 'huma', murg-i-humay'un-bal — «птах, який передвіщає щастя») — в іранській й арабській міфології, а також в арабізованій міфології народів Середньої Азії — чарівний птах. Одночасно термін Хума/Хумай означав вид птахів, що визначаються, як птахи-падальники — сипи або грифи.

Чарівний птах[ред. | ред. код]

Згідно з іранськими й арабськими текстам, Хумай представлялася як чарівний птах-фенікс, віщий птах. Вважалося, що він робить царем людину, на яку кидає свою тінь. Ім'я Хомай перською означає «щасливий, найясніший»[1].

У арабізованій міфології Середньої Азії Хумай вважалася птахом щастя, «Хума сонця», «Хума щастя». Існував переказ, що той, хто вб'є Хумай, помре протягом сорока днів.

Відповідно до гіпотези С. М. Абрамзона казковим птахом Хумай генетично пов'язана з образом Умай — давнім жіночим божеством тюркських народів.

В епосах «Урал-Батир» і «Акбузат» Хумай постає як дівчина-лебідь, дочка небожителів — царя птахів Самрау та небесної красуні Сонце[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Єлісєєва Л. А. Хуманн
  2. Шакурова Ш. Р. .srv0.viphost.ru / encikl / hhhh / humay.htm Хуманн

Література[ред. | ред. код]

  • Черемісін Д. В.  // Аборигени Сибіру: проблеми вивчення зникаючих мов і культур: Тез. доп. Міжнар. науч. конф. — Новосибірськ : РАН СО, Інститут філології, Інститут історії і археології, 1995. — С. 342-345.

Посилання[ред. | ред. код]