Гуль (фольклор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Аміна виявлена з гулем», з оповідання Сіді Ноуман — «Арабські ночі».

Гуль (араб. غُول‎) — істота з арабських міфів і казок, перевертень, що живе в пустелі, печерах, кладовищах і харчується падлом, а також самотніми мандрівниками. Гулі — це істоти жіночої статі, яких зараховують до нижчого рангу джинів. Чоловічий варіант гуля має назву аль-кутруб, ці істоти живуть на острові аль-Кутрубія. Гулі мають потворний вигляд, за переказами — у них котяча голова, собачий тулуб, ослячі копита, що не зникають за жодних перетворень, у деяких казках «Тисячі і одної ночі» описуються гулі (чоловічої статі) з довгими вухами, якими вони можуть прикритись.

Гулі можуть перетворюватись на молодих, привабливих жінок, і таким чином вони заманюють самотніх чоловіків до себе в лігвище, де вбивають і поїдають їх. Гулів можна вбити звичайною зброєю, але вдарити нежить потрібно один раз, бо другий раз оживить її знову. А щоб гуль не зміг перетворюватись, потрібно вигукнути ім'я Аллаха. Згідно з уявленнями народів Середньої Азії, гулі живуть у криницях, болотах, на полях битв, харчуються загиблими разом із воронами. Мають страшну зовнішність: синю, слизьку, мертвецьку шкіру. Людей бояться й уникають.

У культурі[ред.ред. код]

Гулів згадують у своїх творах Говард Лавкрафт і Роберт Говард. Згадується також в манзі «Хеллсінг». Саме від них походить назва зорі Алголь.

У комп'ютерних іграх[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]