Царська вода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тільки-но приготована царська вода безбарвна, однак набуває оранжевого кольору через декілька секунд.

Ца́рська вода́ (лат. aqua regia, іноді — «королівська вода», калька з рос. «царська горілка»[1])  — суміш концентрованих кислот — нітратної HNO3 (1 об'єм) і хлоридної HCl (3 об'єми).

Є рідиною жовтого кольору, яка пахне хлором і окисами азоту. Надзвичайно сильний окиснювач, завдяки виділенню атомарного хлору (Cl) та хлористого нітрозилу (NOCl) в результаті реакцій:

Розчиняє більшість металів, зокрема золото, за що й отримала від алхіміків назву царська вода, оскільки золото вважалося «царем металів». Не розчиняє родій (Rh), тантал (Ta) та іридій (Ir).

Реакція із золотом[ред. | ред. код]

Au + HNO3 + 4HCl → H[AuCl4] + NO + 2H2O

Назва[ред. | ред. код]

У давнину за здатність розчиняти золото суміш отримала від алхіміків латинську назву aqua regia, тобто королівська (царська) вода, на ряду з іншими видами розчинів та сумішей, які називали словом aqua. Французький хімік Лавуазьє називав цим терміном саме суміш нітратної та хлоридної кислот.[2]

Латинська назва була перекладена Ломоносовим на російську як «царская водка», при цьому у ті часи слово «водка» було лише змешувано-пестливим від «вода»[3] й аж до кінця ХІХ століття не означало однойменного спиртного напою.[4] Проте ця назва закріпилася у російській мові, звідки нерідко як калька потрапляє до української у вигляді «царська горілка», що є помилковим і семантично хибним терміном.[1]

Застосування[ред. | ред. код]

Царська вода має сильну розчинну здатність щодо ряду металів, зокрема золота. Застосовується як реактив у хімічних лабораторіях, під час афінажу золота (Au) та платини (Pt), отриманні хлоридів металів тощо.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Російсько-український словник - РОСІЙСЬКО – УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИКИ З ХІМІЇ ТА СУМІЖНИХ НАУК (українська). 2012. с. 15. 
  2. Kerr, Robert; McKie, Douglas (1965). Elements of chemistry, in a new systematic order : containing all the modern discoveries. New York,: Dover Publications. ISBN 978-0-486-64624-4. OCLC 936107. 
  3. Манолов К. Великие химики. — В 2-х томах. Т. I. — Пер. с болг. — 3-е изд. испр., доп. — М.: Мир, 1985. — 465 с., ил.
  4. Pokhlebkin, V. V. (2006). Istorii︠a︡ vodki. Moskva: T︠S︡entrpoligraf. ISBN 5-9524-1895-3. OCLC 70326869. 
  5. Stephan Schwarz. The case of the bottled Nobel medals (pdf). Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 травня 2012. 
  6. Georgii Agricolae. De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії / Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання[ред. | ред. код]