Макс фон Лауе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Макс фон Лауе
Max von Laue.jpg
Народився 9 жовтня 1879(1879-10-09)[1][2][3][4]
Кобленц, Рейнланд-Пфальц
Помер 24 квітня 1960(1960-04-24)[1][2][3][4] (80 років)
Західний Берлін[1]
Поховання Ґетінґенський міський цвинтар[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німець
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Страсбурзький університет
Геттінгенський університет
Мюнхенський університет
Берлінський університет
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Гумбольдтський університет Берліна
Науковий керівник Макс Планк
Відомі учні Лео Сілард, Фріц Лондон
Член Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Академія наук НДР, Папська академія наук[5], Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Göttingen Eighteen[d], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Американське фізичне товариство[6], Національна академія наук Італії[d], Баварська академія наук і Academy of Sciences of Turin[d]
Відомий завдяки: дифракція рентгенівських променів
Діти Theodore Hermann Von Laue[d]
Нагороди

Макс фон Лауе у Вікісховищі?

Макс фон Ла́уе (нім. Max Theodor Felix von Laue; 9 жовтня 1879 — 24 квітня 1960) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]